Євген Мураєв про реформи, профанацію та країну похмурих пенсіонерів

Про закон про освіту

Узагалі не було проблеми освіти. У нас на Західній Україні майже 100% українських шкіл. По-моєму, в Луганській області була найгірша ситуація, де кількість була близько 75%. Тобто в українців було право вибору шкіл і мови навчання. Завдання держави – передовсім забезпечити права та обов’язки громадян. Це їхнє право, а не обов’язок, і це не може бути якоюсь національною доктриною чи обов’язковою національною ідеєю.

Просто так вийшло, що більшість депутатів, які засідають у Верховній Раді, захищають інтереси винятково окремих регіонів нашої країни, вони намагаються свою ідеологію спроектувати на всю Україну.

А Україна багатокультурна і багатонаціональна. Це їй шкодить, це справді розколює суспільство на полярні групи. Потім цей розкол виражається в протистоянні, зокрема ідеологічному.

Якщо ми справді хочемо бути єдиною державою, єдиною нацією, то, я думаю, питання історії, культури, релігії, мови зараз потрібно закопати глибше. І всі повинні працювати на добробут власної країни і зробити її справді великою державою.

Про реформи

Те, що медицина потребує реформування, це точно. Так само, як і освіта. Бо змінилася кон’юнктура, з’явилися нові професії, нові галузі. Тобто систему освіти потрібно було міняти.

Але в моєму розумінні реформа – це поліпшення. Тобто це те, що зробить дітей, у сенсі освіти, більш конкурентоспроможними, зробить медицину більш доступною.

Що ми маємо? Наступне: уряд продовжує нам брехати і розповідає про курс євроінтеграції, причому односторонній, адже Європа заявляє, що європейський шлях розвитку нам іще років 25 не світить, вона не збирається розширюватися.

Нам розповідають, що ми повинні з кимось воювати, відмовитися від ринків, звичних для нашої країни, відповідних нашому технологічному розвитку, заради якоїсь світлої мрії.

Під шумок приватизують підприємства, які є бюджетоутворювальними і містоутворювальними. Пилять підприємства, які зупинилися, на металобрухт. Знищують цілі галузі.

Завдання, які нам диктують, і реформи – це профанація.

Про геноцид

Уряд, підсовуючи нам євроінтеграційну морквину, забуває сказати, що ВВП країни впав удвічі. Бо без ринків країн СНД половина південно-сходу стоїть.

Наші товари не потрібні в Європі, жодних інших альтернативних ринків для них немає. Жодних «шовкових шляхів» теж не буде. По суті, вони навмисне відмовилися, бо у них було геополітичне замовлення: розірвати всі культурні, історичні, промислові та економічні зв’язки з колишнім Радянським Союзом.

Тому, коли ВВП скоротився вдвічі, вдвічі скоротився бюджет. Тепер цей обсяг бюджету не в змозі ні закривати дірки Пенсійного фонду, ні утримувати всю ту інфраструктуру, яка нам дісталася у спадок.

Під виглядом реформ закриватимуть школи, медичні установи. Я вважаю, що це геноцид. Бо якщо в сільській місцевості закривається школа, ФАП, амбулаторія – це вимирання села.

Я розумію, до чого вони ведуть. У них теж є замовлення на зняття мораторію з продажу землі. Так, сюди прийдуть транснаціональні корпорації з абсолютно новими технологіями, які не вимагають великої зайнятості. За одну проходку сучасна техніка робить 17 операцій.

Але ми як держава передовсім повинні думати про майбутнє населення, яке проживає в сільській місцевості, придумати альтернативу і створювати їм робочі місця в агломерації міст. А поки цієї програми немає, все це геноцид.

Про закони

Закони, які ухвалюють, мають відверто лобістський характер для великих фінансово-промислових груп. Я зараз говорю про закон про ринок газу, про закон про НКРЕКП, яка самостійно затверджує всі тарифи, я можу перераховувати довго.

Це лобістська частина. Це інтереси, ну, я так кажу, фінансово-промислових груп, бо від слова “олігархи” мене нудить. Бо про них кричать Тимошенко, Ляшко і всі інші фракції, які живляться з їхніх рук і за ці закони голосують.

Але я вам кажу і про ті закони, які знищили цілі галузі. Я вам кажу про відповідальність провладної коаліції, яка привела той Кабмін, який у цьому складі знищив ракетобудування, авіабудування, приладобудування, верстатобудування, турбінобудування і все інше. Саме ті підприємства, які виробляли товари з високою доданою вартістю.

Нас перетворили на сировинну країну. Ми постачаємо за кордон або метал неглибокої переробки, або продукти сільського господарства. Ну, вітаю. Ми в XIX столітті.

Про опозицію

Я не бачу опозиційних партій. Хто опозиція, скажіть мені?

Тимошенко і Ляшко, які привели до влади Яценюка, дружно плескали і визначили напрямок, в якому потрібно рухатися, заморозили індексацію пенсій і зарплат, голосували за Бюджетний кодекс, за бюджет, який із країни, що розвивається, перетворює нас на країну похмурих пенсіонерів?

«Опозиційний блок» не є опозиційним, окрім назви. Ви проаналізуйте законопроекти, за які вони голосували. Закон про ринок газу.

Пам’ятаєте закон Яресько про реструктуризацію заборгованості? Ви знаєте, що нам десять років потрібно рости на 10% на рік, щоб досягти рівня 2013 року?

Лише після підписання закону про реструктуризацію кредиту на 3 млрд, який ми матимемо погашати з 2020 р., якщо наша економіка зростає більш ніж на 4%, більшість віддаватимемо фондам, які цей кредит нам відтермінували. Ви це знаєте? Тобто за 3 млрд відстрочки ми можемо заплатити 40 млрд протягом десяти років.

Це така економічна кабала, в яку нас здали всі провладні політичні сили, зокрема і Тимошенко, і Ляшко, і «Опозиційний блок» теж.

Це була причина, чому я з нього виходив. Згадайте, як він боягузливо не голосував за відставку Яценюка, подивіться, як вони голосували за судову реформу.

Про протести і вимоги

Якщо ви пам’ятаєте, з грудня тривають наші акції під стінами НБУ. Наші вимоги абсолютно зрозумілі. Вимоги тих, хто зібрався під Верховною Радою, для мене взагалі не зрозумілі. У мене таке відчуття, що вони домовилися з Порошенком.

Скажіть, кому на сьогодні вигідно зняти депутатську недоторканність, коли весь силовий репресивний апарат і суди в руках президента? Йому заважає єдиний орган – Верховна Рада.

Якщо зняти недоторканність, то, знаєте, було б тіло, а справа знайдеться. Тобто на кожного депутата щось знайдуть. Якщо не знайдуть, то придумають, і він слухняно голосуватиме за всі ініціативи, які потрібні Петру Олексійовичу.

Що таке антикорупційний суд? Він що, працюватиме за іншими законами? Якщо ми поміняємо вивіску «Адміністративний суд» на «Антикорупційний суд», щось зміниться у нашій країні? Правильно відповів американський політик Петру Олексійовичу: в Америці будь-який суд антикорупційний. До речі, один із них розслідує справу проти президента.

У нас є Конституція України, закони. Будь-який суд ухвалює рішення іменем України і має керуватися винятково законом. А після ухвалення судової реформи, за яку голосували й «опозиційні сили», всі суди підпорядковуються винятково телефонному дзвінку з Адміністрації президента.

До права вже нікому немає діла. Отже, не лише нардепи, а й звичайні громадяни, й інвестори свою правоту не доведуть.

Я трохи ширше підходжу до питання виборчого законодавства. Ми підходимо ширше. Я вважаю, що потрібно міняти систему і баланс влади. Чим сильна Америка? Своїми інститутами та їхньою незалежністю.

Я за зміну системи. Я вважаю, що повноваження президента мають значно урізати. У Конституції написано, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Тобто народні депутати мають вищий статус за президента. Ви в таке можете повірити? Це неможливо, бо все потоптано. Гарант Конституції не є таким, повністю зневажена система права.

Так-от, має бути баланс. Я вважаю, що, незалежно від того, хто наступної каденції буде опозицією, у неї повинні бути контрольні функції. Це потрібно закріплювати законом. Генпрокуратура, Рахункова палата, Державна фіскальна інспекція повинні належати опозиції. Це природний ворог керівної коаліції. Вони повинні ловити своїх політичних опонентів на нецільовому використанні грошей, закупівлі за завищеними цінами, тобто на крадіжці, корупції. Тоді буде баланс.