Ігор Попов про другий термін Порошенка та антисоціальні рішення Ради (відео)

– Президент Петро Порошенко майже дві години виступав у Верховній Раді. Які ваші враження від виступу, які меседжи ви виділили?

Немає й бачення того, як ми будемо віддавати кредити МВФ, пік виплат по яких приходиться на 2019 рік. Це будуть нові кредити, і тоді ми досягнемо величезної суми боргу.

– У вересні до нас знову приїде місія МВФ з приводу наступного траншу. Наскільки перспективне його надання?

– Президент у виступі чітко сказав, що ми повинні виконувати всі вимоги МВФ, Меморандум про співпрацю. І пов’язав це з тим, що два роки не буде виборів парламенту. Ось вам рік – приймайте всі антисоціальні рішення, а потім рік перед виборами будете чистити карму . Можливо, його соратники по партії так і будуть поступати, але Радикальна партія буде чітко відстоювати, щоб антисоціальні рішення не приймались.

– Що саме ви маєте на увазі під антисоціальними рішеннями?

– У виступах президента, прем’єра, спікера звучать ті реформи, які зараз стоять перед Верховною Радою. Ми, звичайно, згодні, що ці реформи необхідно приймати. Це пенсійна реформа, освітня, яку вже прийняли, і реформа охорони здоров’я.

Але неможна голосувати просто за слово «реформа», бо у кожній реформі є позитивні моменти і ті моменти, яких не можна допускати. Ось пенсійний комітет розглянув в цілому законопроект щодо змін у пенсійному забезпеченні. Він відхилив більшість правок, в тому числі і мої. Але для нас там є три принципові моменти. Не можна збільшувати страховий стаж. Люди не винні, що вони у 90-ті роки не мали куди покласти трудову книжку. Не можна змінювати коефіцієнт нарахування стажу з 1,35 до 1. В цьому році це ще не буде помітно, але у тих, хто буде виходити на пенсію через три роки вона буде набагато меншою ніж у тих, хто виходить зараз. Не можна скасовувати спеціальні пенсії для кількох категорій: малозабезпечених, чорнобильців і т.д. По цих категоріях не такі великі суми.

– Але освітню реформу ви підтримали. Ця реформа, за яку віддали 255 голосів, покращить систему освіти?

– Освітня реформа реально ні про що. Я був категорично проти 12-річного терміну навчання, подавав поправку, але тільки трохи більше 100 депутатів підтримали збереження 11-річки.

Що до решти – це все аванси Міністерству освіти. В принципі, я довіряю міністру освіти, команді. Вони професіонали. Вони сказали, що для реформи їм потрібні всі ці дрібні рішення, «зашиті» в закон.

– Ви кажете, що проголосували, бо довіряєте міністру. А якщо завтра він зміниться?

– Там немає погіршень. В законі, який був прийнятий, зарплати вчителів, що є ключовим, задекларували: три мінімальні зарплати, як базовий оклад, тобто 9600 грн. Але всі знають, що цих грошей немає. Це декларативна норма. Якби її не прийняли, ми б все одно добивались підвищення зарплати вчителям хоча б на 25% з Нового року, розуміючи, що підвищення на 300% – це додаткові 100 млрд грн в бюджеті, яких немає. Але не можна й залишати такі маленькі зарплати. Будемо добиватись поступово.

– Які позитивні моменти цієї реформи? Що спонукало вас проголосувати за неї?

– Саме спілкування з міністром. Я ходив на зустріч перед голосуванням. Приходили кілька депутатів зі своїми правками. Ми кілька годин дискутували. Вона (Лілія Гриневич, – ред.) довела, що головні реформи має проводити міністерство. Вони можуть змінювати навчальні програми і багато чого своїми інструкціями, але для цього їм потрібні ці зміни в законі.

– Тобто, ви довіряєте уряду Гройсмана?

– В частині освітньої реформи вони, відповідаючи на запитання, довели, що їм це все потрібно, щоб міністерство більш ефективно працювало. Але учні, батьки, вчителі не відчують стратегічних речей ані з 1 вересня, ані з 1 січня.

– А Уляні Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, ви довіряєте? Будете голосувати за медичну реформу?

– Що до медичної реформи в Радикальної партії є категоричні заперечення по двох позиціях. Перша – вони пропонують всі вторинні медичні послуги зробити платними. Ми категорично проти. Зараз, по можливості, люди дякують, але дослідження і спілкування показують, що це роблять менше половини пацієнтів.

В МОЗ, замість нормальної комунікації щодо змін, зробили флешмоб, що у нас погана система охорони здоров’я. Ми всі знаємо, що вона погана. Але своїм законом вони зроблять цю погану систему ще й платною.

– Але ж це суперечить Конституції.

– Суперечить. Безоплатними вони залишають тільки сімейного лікаря, фактично, дільничного, і швидку допомогу. Ну, добре, пологи. Вже всі платять, навіть ті,в кого немає грошей – родичі допомагають. Зроблять це офіційно. Хоча можна було б вийти на певний компроміс – знижки, пільги і т.д. Але послуги будь-якого фахівця вони хочуть зробити платними.

Друга наша претензія. У нас децентралізація – 50% надходжень лишаються в місцевих бюджетах. Але медичні реформатори пропонують зробити велику лікарняну касу в Києві, яка буде в ручному порядку вирішувати, які лікарям виділяти гроші, а яким – ні. Уже всі впевнені, що в цьому органі буде корупція і здогадуються, чиї люди там будуть рулити. Ми проти цього. На сьогодні розподіл більш справедливий: скільки в області населення, стільки по формулі складає медична субвенція, а вже область буде всередині ділити.

– Якщо повернемось до початку нашої розмови, до меседжів президента про краще. Він відзначив, що вже два роки ми не купуємо газ у Росії.

– Це шулерство. Бо ми купуємо російський газ у європейських посередників. З цієї маржі живе купа людей, з неї «Нафтогаз» показує прибуток 14 млрд. Але ж ці гроші не з повітря. Це наші гроші. Ми їх платимо за віртуальний транзит. Для того, щоб звітувати про покращення, ми повинні переплачувати 20-25% в тарифі на опалення та електроенергію.

– Серед позитивних моментів президент відмітив, що вже два роки тримається курс гривні. Хоча напередодні виборів, коли долар коштував, здається, 13 гривень, президент обіцяв, що він буде дешевшим. Зараз вже перемога, що долар коливається у межах від 26 до 28 гривень.

– Президент краще б вніс нову кандидатуру на пост голови Нацбанку. Його відсутність не додає стабільності фінансовому ринку. Тому не виключено, що восени будуть якісь нові потрясіння. Тим більше, що у нас багато проблем із судами по ПриватБанку.

– Мене також вразила заява президента щодо референдуму, який має доказати, що українці підтримують курс до Євросоюзу, НАТО. Дослідження і без того показують, що люди це підтримують. Навіщо тоді цей референдум і наскільки він можливий?

– Президент почав свій виступ з того, що наша головна перемога – безвіз і Асоціація з ЄС. Є витоки про те, що свою наступну президентську кампанію він буде будувати на тому, що він буде добиватись подачі заявки на членство в ЄС і буде, можливо, підтверджувати це референдумом.

Всі мої контакти в Брюсселі, яким ми закидували цю ідею, казали, щоб ми тут не вздумали це робити. Якщо провести референдум сьогодні, Брюссель має якось відреагувати. Українці «за», то в Брюсселі мають голосувати з цього питання вже завтра. Прийняти вони не можуть, а відмовити буде якось негарно.

– В чому тоді логіка?

– В тому, що наша влада орієнтується на внутрішній піар. Голосуйте сьогодні за вступ на референдумі, за мене красивого, а завтра ми вступимо. Насправді ж ми лише отримаємо проблеми у відносинах. Їм доведеться відмовитись, а відмова буде чинною ще багато років.

– Мабуть, найбільшою радістю для депутатів було, коли президент сказав, що давайте ухвалимо рішення про зняття депутатської недоторканності, яке вступить в дію вже 1 січня 2010 року. Напевно, депутати зраділи? Що їх це вже не буде стосуватися, а стосуватиметься тих, хто пройде в наступну Раду, кого ніхто ще не знає.

– Всі сподіваються, що вони пройдуть. Президент дав зрозуміти, що він вірить в свій другий термін.

Коли президент сказав, що він знає, як «продати» зняття недоторканності, я думав, що він скаже, що одразу зі зняттям недоторканності з президента, ухваленням процедури імпічменту і процедурою тимчасових слідчих комісій. Якби це сказав, зал би аплодував стоячи і сказав, що через пару місяців ми приймаємо рівні умови для президента, суддів, депутатів. Тобто, зберігаємо систему противаг. Але президент цього не сказав, тому все це залишиться піаром. Отже, недоторканість не буде скасована.

– Тобто цей парламент за зняття недоторканності не проголосує?

– Жоден парламент не проголосує без одночасного пакету процедури імпічменту, яка лише задекларована в Конституції.

– Радикальна партія зараз входить в коаліцію?

– Ні, Радикальна партія не входить в коаліцію.

– Але, судячи з голосувань по деяких законах, можна робити висновки, що входить.

– По яких саме законах?

– Наприклад, по освітній реформі.

– 12-річка – це був наш єдиний компроміс.

– Бюджет також ви підтримали.

– Не завжди. По минулому бюджету голосування було за єдиної вимоги: мінімальна зарплата 3200 грн. Уряд спочатку не хотів, потім пішов на це, а потім ще дякував за ідею.

З наступним бюджетом… Ось принесуть вони 15 вересня, ми одразу будемо дивитись, яка мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, зарплата вчителя і по цьому вести переговори.

– Також хотіла поговорити з вами щодо повернення Саакашвілі. Лідер вашої партії Олег Ляшко закликав прикордонників стріляти. Двічі писав на своїй сторінці у Facebook. Яке ваше ставлення до таких радикальних заяв Олега Ляшка?

– Якби хтось інший ломився крізь східний кордон, прикордонники так само мали б стріляти. Коли в Крим ломились, прикордонники також мали б  стріляти.

У Саакашвілі свої відносини з Порошенком. Може вони між собою якось можуть дуель організувати, чи якісь заочні дебати. Але чому має вся країна перейматись?