Олексій Кучеренко про тарифи, абонплату та політичний момент

– Хочу почати з популярної теми, яка обговорюється в ЗМІ – позбавлення українського громадянства Міхеїла Саакашвілі. Ваша точка зору щодо цього?

– Ну, так цар. Захотів – дав, захотів – забрав. Громадяни України розуміють, що це такий політичний момент. Уточнюю, не населення, а саме громадяни України. Тому, що громадян від населення відрізняє наявність мізків і розуміння ситуації.

– Ви думаєте, що це все-таки політичний момент?

– Скільки завгодно проплачені експерти і політологи зараз можуть ходити по телеканалам і говорити, але у мене одне питання. Виходить, що вихідний указ (про надання громадянства Саакашвілі – ред.) не був правильним. Де тоді люди, яких негайно треба вигнати з роботи? Адже це фігура такого масштабу – президент. Екс-президентів не буває, розумієте? Він визнаний в світі, як міжрегіональний лідер і реформатор.

Так, ось, вони не можуть реально відстежити, що у нього з документами ? Що робить керівник СБУ, керівник, відповідно, Міграційної служби, що робить РНБО та інші органи? Це означає, що державний апарат взагалі не працює, в тому числі – Адміністрація президента. Для початку там треба зробити повну заміну варти. Перш, ніж робити такі речі, треба хоч трохи логічний ланцюжок вибудувати.

– Президент був недавно з візитом в Грузії, і існує така думка, що президент домовився з грузинським олігархом Іванішвілі, всім відомим суперником …

– Іванішвілі не конкуренти, він – ворог Саакашвілі. У мене, як у міністра, до губернатора Саакашвілі було б багато питань. Проте, його ж призначив президент Порошенко, це його друге призначення. Перше – громадянство, друге – призначення. Тобто, де державний апарат, Кабмін, який повинен був перевірити всі документи? Адже, це він погоджує губернатора. Мені, чесно кажучи, навіть сумно це коментувати.
Я особисто знаю Саакашвілі з часів його президентства. Не те, щоб хвалюся, але я неодноразово бував у нього, і бачив, що відбувалося в Батумі. Я бачив, як він здійснював своє президентство. Це був гідний президент. Він створив таке середовище, при якій Грузія зробила колосальний стрибок вперед. Абсолютно зрозуміло, що багато хто там залишився незадоволеним. Адже він перекрив старі схеми. Наприклад, стояв старий даїшник – збирав гроші. Саакашвілі поставив нових. І вони дійсно не брали грошей.

– Скажіть, наскільки позбавлення громадянства Саакашвілі дійсно може бути пов’язано з візитом Порошенко в Грузію?

– Чесно, я жодної думки не хочу допускати, що там йшли торги Саакашвілі-Черновецький та інше. Мені зараз цікаво, де «найбільший мер міста» – злочинець і негідник Черновецький? Якщо вже в Ізраїлі, то це зовсім інша ситуація. Але якщо вся мета візиту була в здачі Саакашвілі, то, в будь-якому випадку, Петро Олексійович програє в цьому. Вже одне тільки позбавлення громадянства Міхеїла ставить його в явно невигідне становище.

– Який, на ваш погляд, був головний мотив у Петра Олексійовича, щоб це зробити?

– Головний мотив і головна помилка в тому, що він фігуру масштабу президента зробив у себе підлеглим, губернатором. Не потрібно було цього робити. Тому, що президенти колишніми не бувають, я вже говорив. Його розум так влаштований, людина або народжується президентом, чи ні. І коли він його запускав у виконавчу владу під себе, то, повинен був очікувати конфлікту. Міхеїл Ніколозович, рано чи пізно, мав  вийти на оперативний простір.
Для мене очевидно, що сьогодні – це зведення рахунків, усунення якщо і не конкурента, то рупора, до якого прислухалися більшість українців. Любите або не любите  ви Саакашвілі, смішний він, штани не правильно надів. Але те, що він говорив, завжди слухали, і з цим складно було сперечатися. Можна дискутувати про його реформаторстві в Одеській області. І треба розуміти, що у будь-якого губернатора, навіть Степанова, Петрова чи Кличко, завжди обмежені можливості по реформам. Насправді, у нього дуже вузькі повноваження. В рамках загальної політики він може виконувати якісь речі, але плисти проти течії губернатор точно не може. Тому моя оцінка: дурість несусвітня.

– Генеральна прокуратура закрила справу Сергія Пашинського, депутата від «Народного фронту». Якщо ви пам’ятаєте, взимку була стрілянина.

– Значить, він не стріляв або не потрапляв. Генеральній прокуратурі видніше.

– Виходить, що винним став той нещасний чоловік, який проходив повз?

– Так, цей п’яний бідолаха Хімікус …

– Опинився не в тому місці, не в той час. Як ви можете це прокоментувати?

– У нас, на жаль, Генеральна прокуратура, незважаючи на всі старання Юрія Луценка, орган політичний. Ми не добилися того, що генпрокурор і Генпрокуратура усуваються від політики, щоб займатися своєю справою. В ідеалі вони повинні контролювати дотримання законів – незалежно від політичної приналежності. Я не хотів би давати юридичну оцінку. Можливо, слідчі там все бачать інакше. Але, вважаю, в даній ситуації, навіть якщо б Хімікус написав, що він не має претензій до Пашинського, тільки сам факт стрілянини на поразку – вже злочин.
Чому прийнято таке рішення? Складна конструкція між БПП і «Народним фронтом». На превеликий жаль, Юрій Віталійович ставав генеральним прокурором як політик. Я до нього ставлюся з повагою, він мені симпатичний. Але в даній ситуації, політика призначати генпрокуром – було серйозною помилкою.
В результаті майже всі державні органи, стовпи держави, не виконують своїх функцій, вони все якісь ручні. Те ж було і при Януковичі – всі працювали по дзвінку. Ми сьогодні маємо абсолютно незрозумілий Нацбанк з нульовим рівнем довіри. Де, до речі, Гонтарева? Ау-у, Валерія, де ви? Нацбанк з якимось в.о., з якимись його розмовами з заступниками, з обваленим в три рази курсом.

– Як можна охарактеризувати цю політичну ситуацію?

– Це дуже серйозний підрив державних засад. Маємо Антимонопольний комітет, якого ми не бачимо. Національна комісія з регулювання тарифів, про які ви хочете зі мною поговорити. Ми будемо говорити, що потрібен якийсь мудрий, колегіальний арбітр, який буде розрулювати цю складну систему взаємовідносин. Замість цього нам презентують молоду людину, яка прийшла з бізнес-оточення Петра Олексійовича.

– Ви маєте на увазі Дмитра Вовка?

– Ось який він авторитет? Ви б прийшли до нього шукати захисту від Київенерго, він для вас авторитет? Той, хто розуміє, про що я говорю, усвідомлює, що це хлопчик обслуговує чиїсь інтереси.

– Для мене є незрозумілою ситуація з абонентською платою, яка нас чекає. Багато було скандалів навколо цього питання. І цей же Дмитро Вовк, голова НКРЕКУ …

– Вирішив потайки її проштовхнути, посилаючись на Меморандум з МВФ. До речі, в першому варіанті Меморандуму цього не було, в другому – не було, а потім раптом з’явилося в третьому. Саме там записано, що це плата залежить від потужності. Але для мене, з точки зору закону, Меморандум з МВФ – це не обов’язкова програма. Це ж не закон України.
В законі України про ринок природного газу нічого не сказано про абонентську плату. Там чітко написано, що таке розподіл природного газу. Це плата за пересування фізичного обсягу газу з одного місця в інше. Розумієте? І нічого немає про абонплату.
Як фахівець, скажу чесно, що трагедії в правильно сформульованої абонплаті немає. Тому що, дійсно, якщо ми до мережі підключені: будь то телефонна, теплова, водяна, – її треба обслуговувати. Будь-яку. Мобільну треба обслуговувати. Тому це ось і є абонплата.

Геннадій Рябцев: Україна енергетично досі залежить від Росії
Однак в законі її немає. І як її зараз виконає пан Вовк? Найцинічніше в тому, що він явно був в змові з приватними облгазами, коли вирішив зробити цю абонплату. А це принесло б, за різними оцінками, близько 10 млрд гривень на рік. Розумієте? Ці гривні повинні були б заплатити найбідніші люди, тому що у них найменше споживання, а лічильники підвищеної потужності. І для них, коли вони платять по 30-40 гривень за газ і 70-80 гривень абонплати, це була б революція. Тому я сказав: «Хлопці, вводьте». Більш того, на неї тоді не поширювалася субсидія, вона була б таким додатковим побором, податок на те, що ти підключений. Ось вам приклад залежного регулятора з маленьким бізнесменом.

– Тоді незрозуміло, адже абонплата буде розподілятися по областям, і у всіх тариф буде різний. В середньому це буде 90 гривень.

-Ну, чому незрозуміло. Скрізь різна структура мережі, різна географія, і вона повинна вираховуватись за методикою. Я вам відкрию таємницю, у нас тарифи для обленерго теж різні, тому що різна структура витрат. Мережі у нас різні, тому тарифи на тепло відрізняються. І водоканали різні. Тут немає нічого спільного. Це обгрунтовано.

– Дмитро Вовк сказав, що розмір абонплати по регіонах буде варіюватися в такий спосіб, щоб було зрозуміло. Для киян це 67,2 гривні, якщо буде встановлено газовий лічильник і 44,8 гривні, якщо його немає.

– У вас свіжа заява?

– Так, я знайшла заяву Дмитра Вовка …

– Ні, ці цифри: від 40 гривень в Києві до 120 гривень в Закарпатті, це було до скасування цієї постанови. А зараз ще ніхто не знає, він тільки збирається це зробити, я обов’язково буду на цьому засіданні.

– Просто цікаві цифри, навіть якщо скоро нові з’являться.  Наприклад, якщо для киян – 67,2 грн, то харків’яни платитимуть 88,8 грн з урахуванням лічильника, а найбільше платитимуть в Закарпатській області – по 204 грн.

– Ось по Харкову мені незрозуміло, це компактне місто. А ось в Закарпатті географія така, там труби розтягнуті, відстані великі, а обсяги маленькі. Повірте мені, тут немає ніякого підступу.

-Добре, нехай абонентська плата в середньому буде 90 гривень.

– Ні, в середньому 78 гривень.

– Добре, це тільки абонентська плата, а далі по лічильникам буде розраховуватися цей тариф?

–  Так, це просто плата за підключення. Думаю, що Дімі вистачить розуму, виносячи це питання, зробити його по 6-10 гривень для малозабезпечених. Він збирається знизити цю абонплату, а те, що недобрали облгази, заховати в тарифі на тепло. Тому, що є великі теплокомуненерго, які підключені до великих обсягів газу, вони заховають її в тариф на тепло. Тому, що якщо Фірташ хоче 10 млрд отримати, то в даній конструкції він отримає їх і поділиться. Інша справа, що вони це якось по-іншому збираються провернути. Давайте дочекаємося.

Світлана Чуніхіна про дитячі образи Путіна та психологію в політиці
Ще раз: сама по собі абонплата – не злочин. Коли ми побачимо нову версію, тоді буде обговорення. Буде місяць на публічне обговорення за процедурою НКРЕКУ. Депутати повернуться з відпусток, Олег Валерійович Ляшко повернеться, візьме свою команду і піде воювати за народ. Ну або не піде.

– А «Батьківщина» буде воювати за народ?

– Цілком може бути. Розумієте, «Батьківщина» і так веде суди. Але якщо в країні немає суду? До речі, це одна з інституцій, яка не працює в нашій країні. І Конституційного суду, аналогічно, немає. І це те, що взагалі валить державу. Тому, що якщо в державі немає держави – що ми далі робимо? Тоді майдани починаються.

– Ну суд у нас є,  питання тільки – який.

– Ні, є вивіска: суд. Є люди, які повинні собою уособлювати право, судочинство. Є їхні котеджі по 10 мільйонів. Тому суду у нас немає, у нас є вивіска. А піде «Батьківщина» чи ні? Юлія Володимирівна, якщо мені не зраджує пам’ять, в останній день сесії заявила, що ніякі ретушування, ніякі окремі дії ні до чого не приведуть. Питання має стояти так: повна заміна влади. І я, в принципі, з нею повністю згоден. Ну, який сенс їй ходити до цього хлопчика Дмитру Вовку і бунтувати? Він все одно на прямому зв’язку, і їм хтось командує.

– Ось ще одна важлива тема. У середу, 2 серпня, вступив в силу новий закон про комерційний облік теплової енергії та водопостачання. Цей закон передбачає обов’язкову установку лічильників на тепло і воду. Ви можете пояснити цей закон більш детально? Тобто лічильників на житлові та нежитлові будинки, я так розумію, і лічильників в квартирі?

– Скажіть, ви проти лічильників?

– Я за. Ми сподіваємося, що будемо платити справедливо, скільки використав, стільки і заплатив.

– Насправді, я вам гарантую, що ніхто ще до кінця не розуміє, що він наприймав, і як буде працювати цей закон.
Цілком очікувано, що в значній кількості будинків установка приладів обліку призведе не до зниження нарахувань, а до збільшення. В першу чергу, це може статися в старих, невеликих будинках, де великі втрати енергії, які сьогодні в середній температурі микшуються з багатими будинками, які більш Теплоізолювання. А тут вилізуть всі їх шпарини. Тому чекайте.

– А чому вилізуть?

– Візьмемо два будинки. Як було раніше, якщо немає лічильників? Один – новий, споживає, умовно кажучи, 100 Гкал, інший – старий, споживає 200 Гкал, в середньому платять по 150. Тепер один буде платити 100, інший – 200. Ось так.

–  А як це буде розподілятися між мешканцями будинку? Адже хтось використовує більше, а хто менше, а платити будутьпо середньому?

– Це наступне питання. Ніхто ще до кінця не розуміє, як це буде працювати. Єдине, хочу всіх заспокоїти, що цей закон так швидко не запрацює, як і всі в цій країні. Вони приймають закони, не розуміючи, що це тягне за собою логічний ланцюжок, який вони не можуть передбачити. В силу нестачі розуму та інтелекту.
Цей закон суперечить закону про житлово-комунальні послуги. Тому що нині діючий закон про житлово-комунальні послуги свідчить, що мені монополіст повинен надавати послугу на квартиру, у мене комерційним вузлом і приладом обліку може бути тільки квартирний лічильник. Ніякий домовий для мене комерційним бути не може. Немає його в цьому законі.

Валентин Гладких про піар-акцію генпрокурора та неадекватні очікування виборців ( відео)
Два закони увійшли в протиріччя, і чесно кажучи, я не знаю, що тепер буде. Це буде потік скарг, позовів та судів. Без нового закону про ЖКГ, цей закон не зафункціонірует. Однак, муніципалітетам і теплокомуненерго нічого не заважає ставити будинкові лічильники, особливо тепла. Це дуже правильно, це треба було робити. І я не заважав. Ви думаєте, що, коли я був міністром, я заважав Гройсману ставити в Вінниці або Добкіна в Харкові будинкові лічильники? Ні, я говорив: «Хлопці, ставте. Що вам для цього потрібно? ». Але їм було невигідно, так як за нормами їх легше списувати. Розумієте?

– Коли ви були міністром, ви могли їх зобов’язати це зробити?

– В тому то й справа. Це можна було зобов’язати зробити тільки через регулятор. Тому що, коли я підписував постанову, збігалися всі мери, асоціація міст і кричали: «Ви лізете в наші питання місцевого самоврядування. Ми краще самі будемо рулити ». А сьогодні цей закон зобов’язує їх, і це однозначно непогано, ставити будинкові лічильники. Як це в квартирах буде відбуватися, я поки сам не знаю.

Ми дискутуємо з фахівцями, як налагодити відповідність квартирного обліку  показанням будинкового лічильника, але там маса проблем. Як мінімум, це повинні бути сучасні, цифрові, онлайнові системи обліку, які будуть корелювати квартирні показаники обліку з будинковими. А це коштує грошей.

– Ваш прогноз – що нас чекає восени? Які платіжки нам будуть приходити? На 20% підвищиться плата?

– Гройсман точно не підвищить, тому що розуміє, що це – ядерна бомба. НАК «Нафтогаз» вже виграв Окружний адміністративний суд. Тому, Гройсман буде або в суді борсатися, або підтримає позов Тимошенко про скасування ціни на газ. Тому що, насправді, саме там собака зарита. Ціна на газ економічно обгрунтована чи ні? Або, якщо він визнає позов «Нафтогазу», то повинен в бюджеті закласти чималу суму, щоб компенсувати ці «хотілки» Коболєва. Треба буде їх з кого-то забирати: з медицини, з освіти. Там пристойна сума, по-моєму, 15-20 мільярдів.

– Тим не менш, ви заспокоїли, що тарифи у нас підвищуватися не будуть.

– Але у нас пішло вже підвищення на утримання будинків, це квартплата, так назвемо, де 21 тариф: прибудинкова територія, прибирання сходових прольотів, поточний ремонт, ліфти, сміття і т.д. Так ось, Віталій Володимирович Кличко, наш мужній глава, підписав якесь розпорядження, вважаючи, що він у всьому розібрався. І в два рази підняв ці тарифи на утримання будинків.
У зв’язку з цим, гордо заявляю, що я, як глава союзу власників житла, звернувся до суду про скасування даного розпорядження. Вважаю, що воно було зроблено без відповідних економічних, і найголовніше, без процедурних моментів. Тому, що ці тарифи не мені треба доводити, що вони економічно обґрунтовані, треба кожній людині в кожному будинку довести, пояснити, за що він платить, які це послуги, як вони калькулируются і яке наше право на перерахунок.

– Що ж робити людям в Києві, у яких за фактом довгий час не було гарячої води, а платіжки прийшли, що вода була?

– Ідіть до свого дорогого меру, який розповідає, що він ні на що не впливає. Ось вам яскравий приклад: лічильники у них були, але платіжки прийшли, а воду вони не споживали.
Я знаю, Лівий берег два місяці сидів без гарячої води, а платіжки прийшли. Я не знаю, що робити, чесно. Є мер, у нього є величезний апарат, величезна КМДА. Так, включайтеся, за що ви гроші отримуєте?