Російська мова повертається: в Україні раптово скасували заборону

У четвер суд в Житомирі скасував мораторій на «російськомовний продукт культури»

28 лютого окружний адміністративний суд Житомирської області скасував рішення суду нижчої інстанції.

Рекомендація Житомирської обласної ради від 25 жовтня 2018 року про «мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту» визнана судом такою, що суперечить деяким статтям Конституції та іншим законам.

Як повідомлялося, народні депутати планують ухвалити мовний законопроект у другому читанні 28 лютого.

“Завтра ми повинні почати розглядати закон про функціонування української мови як державної. Це дуже важливий закон – це наш політичний обов’язок в цьому скликанні… Ми зробимо все, щоб цей закон прийняли. Чому? Тому що згідно з опитуваннями Центру Разумкова, 85% українців вважають українську мову рідною, державною. Закон, який ми хочемо прийняти, захистить права всіх українців, які проживають в Україні”, – сказав Микола Княжицький, голова парламентського комітету з питань культури і духовності, 27 лютого з трибуни Верховної Ради.

За його словами, після скасування так званого закону «Колесніченка-Ківалова» Конституційним судом в мовному питанні виникла правова лазівка ​​- не існує закону, що регулює статус української мови як державної. Це повинно бути виправлено.

У першому читанні, в жовтні минулого року, був прийнятий законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Голосування було проблематичним. Необхідні 261 «за» на екрані системи голосування «Рада» загоряються тільки з сьомої спроби.

До другого читання депутати в документ внесли понад дві тисячі змін.

Найважливіші пункти законопроекту:

1. Єдиною офіційною мовою в Україні є українська мова.
2. Всі претенденти на громадянство України повинні скласти іспит на знання української мови. Після прийняття закону цей пункт спрацює через два роки. Протягом цього часу Національна комісія зі стандартів української мови (нова установа, яку буде створено) повинна розробити процедуру та алгоритм мовного тестування.
3. Українська мова стає обов’язковою для володіння представниками центральних органів виконавчої влади України та Автономної Республіки Крим, нардепами, суддями, прокурорами, адвокатами, нотаріусами, медичними працівниками, вчителями. Всі зустрічі, заходи і робоче спілкування у владних структурах, в тому числі в Криму, в рамках державної і муніципальної діяльності повинні проходити українською мовою. Якщо організатор визнає за необхідне використовувати іншу мову, «він забезпечить переклад державною мовою».
4. Мовні вимоги для державних чиновників, старших посадових осіб і виборних представників визначаються і дотримуються Національною комісією по державним мовним стандартам – Центром української мови. Крім того, створюється Термінологічний центр української мови.
5. У дитячих садах, школах освіта – на українській мові, але паралельне навчання корінних жителів дозволено. В університетах лекції також проводяться українською мовою, але вони також дозволені на одній з мов ЄС. До 1 січня 2025 року ЗНО можна здати не тільки на українській (це не відноситься до викладачів іноземних мов), але і за запитом на рідній мові. Після 1 січня 2025 роки тільки українською мовою.
6. У науці через рік після прийняття закону про мову планується повна українізація. Тобто захист дисертації можливий тільки українською або англійською мовою.
7. Через два роки після проходження документа в кінотеатрах і театрах повинна звучати українська мова. Вистави і фільми іноземною мовою повинні мати субтитри. «В кінотеатрах іноземні фільми можна показувати мовою оригіналу, супроводжуючи субтитрами українською мовою, і загальна кількість показів таких фільмів не повинна перевищувати 10% від загальної кількості показів в місяць в кінотеатрі», – йдеться в законопроекті. Газети і журнали отримують 2,5 року на адаптацію і видання половини тиражу українською мовою.
8. ЗМІ повинні перейти на українську протягом двох років після прийняття закону. Тривалість теле- і радіомовлення та мовлення іноземною мовою не може перевищувати 10% від денного часу передачі для національних каналів і 20% для регіональних і місцевих каналів.
9. Протягом двох років видавці повинні перейти на нові мовні вимоги – публікувати не менше 50% книг українською мовою. У книжкових магазинах принаймні 50% книг на полицях повинні бути українською.
10. Комп’ютерні програми повинні бути через півтора року українською мовою.
11. Дається півтора року для того, щоб всі установи обслуговування, і кафе, і хімчистки, перейшли на українську мову. Меню, інструкції, етикетки і т.д. повинні бути перекладені на українську мову.
12. Через шість місяців після прийняття закону вся реклама в країні (в друкованих засобах масової інформації, на телебаченні, “зовнішня”) повинна публікуватися українською або мовою країн ЄС.
13. Через рік після прийняття закону в медичних установах всі документи перекладаються на українську мову.
14. Український транспорт буде перекладено українською протягом року. Пасажирів слід обслуговувати українською мовою, але за бажанням ви можете перейти на іншу мову.
15. Запроваджено нову посаду – омбудсмен з мови, який отримає права скасованих мовних інспекторів. Він може вимагати документи або їх копії та іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, вільно відвідувати органи влади, будь-які підприємства і установи, бути присутнім на їх засіданнях, отримувати документи або їх копії та іншу інформацію за запитом від будь-якого підприємства, незалежно від форми власності, державних установ, політичних партій, юридичних осіб приватного права.

Нагадаємо, що Усик висловився про українську мову: «Розмовляти суржиком я не хочу».

Як повідомляла Politeka, українці жорстко відреагували на новий мовний скандал.

Також Politeka писала, що українська письменниця закликала розправитися з російськомовним населенням і влаштувати самосуд.