Житло в лізинг: що це таке і чи варто брати квартиру в «кредитну-оренду»

Лізинг на житло — нововведення, яке з кожним днем пропонує все більше різних компаній, і навіть банків. Людей заманюють низькі процентні ставки і «казкова» можливість облаштувати квартиру за умовами тієї ж «кредитної» пропозиції. Але чи все так просто і прекрасно?

Що таке лізинг

Існує досить велика кількість різних визначень лізингу, в тому числі і для житла. Найчастіше, зацікавлені джерела вказують, що під лізингом варто розуміти угоду так званої «оренди», коли лізинг-компанія (лізингодавець) купує певний об’єкт (в даному випадку житло) і передає його в експлуатацію замовнику (лізингоодержувачу). У свою чергу, клієнт лізингової компанії починає на обов’язках перед «кредитором-орендодавцем» виплачувати щомісячні платежі.

Також варто відзначити, що деякі «кредитори» навіть не вимагають перший внесок, а витрати на оформлення житла беруть на себе (всю вкладену суму вносять в загальну вартість приміщення, яку в підсумку «розкидають» на 1-20 років щомісячних платежів).

Звучить заманливо, але при цьому, не так вже й багато джерел розкривають і негативну сторону угоди. Наприклад, не говорять про те, що житло можуть забрати при «певних» обставин без суду і слідства, а всі внесені платежі залишаються лізинговикам. Про це все по порядку.

Лізинг для фізичних осіб

Раніше лізинговими послугами активно користувалися юридичні особи, в той час, коли звичайний обиватель (фізична особа), навіть і не чув про таку можливість. Але з початку 2019 року все почало активно змінюватися, і лізинг житла став доступний всім бажаючим, більш того, його почали активно рекламувати.

Лізинг для фізичної особи — це довгострокова оренда майна, яка має всі риси звичайного кредиту, але з критичною відмінністю — житло, поки орендар не виплатить весь борг, належить лізинговій компанії. Лізингодавець, у разі порушення умов договору з боку клієнта, може без суду «вигнати» з нового житла «постояльців-орендарів». Зі звичайним кредитом судові процеси можуть затягуватися на місяці, іноді і на роки.

Послуга лізингу доступна не тільки для нерухомого майна, а й для авто, спецтехніки, рідше для різного устаткування.

Об’єктами правових відносин при оформленні лізингу фізичній особі є:

• лізингодавець — фінансова компанія або банк (що надає таку послугу);
• клієнт, який вирішив скористатися лізинговою пропозицією;
• продавець певного об’єкта (нерухомість, машина, сільгосптехніка і т.д,).

Будь-яка юридична угода має особливий алгоритм дій, як з боку клієнта, так і з боку компанії, яка запропонувала послугу. В даному випадку структура наступна:

1. Клієнт вибирає об’єкт нерухомого майна (квартиру, будинок). Наприклад, якщо людина бажає купити квартиру в розстрочку на просторах Києва, він вибирає надійного столичного забудовника і приймає рішення по квартирі.
2. Клієнт звертається в лізингову компанію з метою скористатися їхньою послугою «розстрочки-кредиту-оренди» житла. У свою чергу, лізинговики проводять співбесіду з замовником, збирають необхідні дані про нього, перевіряють вибране ним житло.
3. Якщо лізингові кредитори все ж згодні укласти договір з клієнтом, вони пропонують йому підписати папери, «посвячують» його в усі умови і нюанси, попереджають про можливі наслідки порушення договору.
4. Якщо всі документи зібрані і підписані, лізингова сторона купує об’єкт договору, оформляє його по усім юридичних стандартам і передає його в користування клієнтові.

Важливо: існує поняття «оперативної оренди» житла. Під цим поняттям мається на увазі класична оренда нерухомості, при якій клієнт не має право купити житло після закінчення терміну договору.

Хто може скористатися послугою лізингу житла

Великою мірою лізингова послуга розрахована на тих, хто не може скористатися кредитом або розстрочкою. Це фізичні особи, у яких погана кредитна історія чи немає офіційного доходу. Адже найчастіше, при таких умовах, банк відмовляє в наданні такого великого кредиту.

Позитивне рішення по лізингу озвучують практично всім бажаючим, на відміну від звичайних кредиторів. Лізинговикам, найчастіше, просто немає діла до офіційних заробітків клієнтів, їм головне хоча б поверхово перевірити платоспроможність замовника послуги. Така безпечність обґрунтовується тим, що лізингові компанії нічого не втрачають — в разі несплати внесків клієнтом протягом 90 днів (цей термін може змінюватися), кредитори просто забирають житло.

Варто зазначити, що хоч об’єкт користування і належить «кредитору-лізинговику», клієнт все ж може робити в приміщенні ремонт, і навіть прописувати там родичів. Але все це краще погоджувати з лізинговою компанією.

Чим відрізняється лізинг, кредит і розстрочка

Крім того, що лізинг видається практично «кому попало», існують і інші відмінності від кредиту і розстрочки:

• лізинг, найчастіше, видається комерційними фінансовими компаніями, а кредит і розстрочка — банком;
• лізингодавець є юридичним власником нерухомості аж до моменту «останнього платежу», коли клієнт не винен жодної копійки («кредит» дозволяє клієнту стати власником нерухомості відразу ж, але при цьому, житло виступає в ролі «заручника»);
• кредит і розстрочку можна взяти при заставі на інше майно клієнта, дуже часто навіть без першого внеску (лізинг не передбачає застави);
• майно, придбане в кредит або розстрочку, може перейти в статус «заарештованого» — арешт накладається в результаті недотримання умов договору і може бути викуплено (лізингодавець може просто забрати об’єкт договору собі без суду);
• іноді розстрочка приймає форму лізингу, коли об’єкт договору є власністю забудовника до моменту повної оплати.

Нагадаємо, що майно, яке знаходиться під арештом, не можна ні продати, ні здати в оренду, ні подарувати, ні переписати, ні заповісти. Арештоване майно, якщо не викупити його, в судовому порядку може бути відібрано в клієнта, а той залишиться навіть без грошей, які до цього щомісяця сплачував.

Багато людей беруть приклад з тих, хто пише на онлайн форумах «продам квартиру, куплену в кредит, поверну гроші кредитору, і ще в плюсі залишуся». Так, в деяких випадках дійсно можна продати своє нове житло, але не заарештовану квартиру, і не ту, яка купувалася в лізинг.

Вартість лізингу в Україні

Регулювання процентної ставки по лізингу з боку держави не здійснюється, так як надають такі послуги (найчастіше), приватні фінансові компанії. Вони пропонують квартири та інші об’єкти під 15-20% річних, але це середній показник.

Деякі щасливчики можуть стати учасником партнерських домовленостей між лізинговиком і забудовником, отримавши «кредит» під 0-2% річних.

Якщо хтось думає, що покупка квартири в лізинг вийде за схемою: «буду здавати житло і так оплачу кредит», поспішаємо його засмутити. Здача нерухомості насилу покриє (в окремих випадках) відсотки, не кажучи вже про тіло кредиту.

Як приклад наведемо середню невелику квартиру, вартістю 30 тисяч доларів. Відсоткова ставка 17% = $5100 (або $425 на місяць). Середня орендна плата за таке житло, навіть з євро ремонтом, не перевищує $300 на місяць.

Основні мінуси і плюси лізингової покупки нерухомості

В лізинг можлива покупка як нового житла, так є і можливість замовити вторинне майно. У свою чергу, порівняння за ціною між б/у будинками і новими дає зрозуміти, що різниця не така критична, як можуть подумати звичайні громадяни.

Надійний лізингодавець дозволяє придбати навіть кілька квартир, незважаючи на базовий фінансовий актив клієнта, іноді навіть не перевіряючи кредитну історію. Про заставу не йде і мова.

Куплена по лізингу квартира обійдеться порівняно дешевше, адже ціни на лізинг, як правило, нижче — можливість здається більш доступною.

З негативної сторони можна розглядати той факт, що банківський кредит не відразу забере житловий масив або інший об’єкт договору. Арештоване майно будь-які бажаючі клієнти можуть повернути (скористатися викупом). А ось за лізинговим договором придбана квартира не є вашою, і при порушеннях автоматично «відлітає в небуття».

Банківський кредит дає більше простору клієнту: можливий продаж або передача майна, є захист прав з боку держави. Тобто клієнт має можливість повноцінно розпоряджатися правом власності (тільки не заарештованою квартирою).

Заручившись державною підтримкою, квартира може бути у банку «відвойована», а ось підтримку від держави проти лізингової компанії «не дочекаєшся». Тим більше, перепродаж рухомого майна допоможе забути про кредит, а ось якщо оцінити лізинговий договір — таке провернути не вдасться, бо квартира — не ваша.

Короткий висновок

Україна розвивається, а разом з нею під прогрес потрапляє і кредитно-лізингова система. Під прогресом варто розуміти зниження процентної ставки, спрощена програма, по якій можна отримати так звану «лізингову розстрочку» практично кожному українцеві без початкового внеску.

У лізингу як для юридичних так і для фізичних осіб є пропозиція сплатити не тільки вартість житла, але і податок, витрати на ремонт, устаткування приміщення всередині, утеплення і т.д.

Але лізингове придбання житла має і ряд негативних сторін. Якщо клієнт порушив правила договору, не здійснював виплату по кредиту протягом певного періоду (наприклад, 90 днів), то об’єкт договору без суду і права викупу забирається лізинговою компанією. Історії «кредитних невдах» можна почитати на різних форумах. Їх відгуки адресуються особам, які вирішили здійснити покупку в лізинг.