Рейдерське захоплення банку “Хрещатик”: договірняк Рожкової і Кличка сплив у листуванні

У розпорядженні журналістів опинилося листування заступник голови НБУ Катерина Рожкової з співробітниками НБУ і КМДА, з якого можна зробити висновок, що Нацбанк брав участь у спробі рейдерського захоплення банку “Хрещатик”

Перша частина листування – це спілкування Рожкової з Віктором Курцева (керівник проектів і програм Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ), який повідомляє їй, що банк “Хрещатик” надіслав донос на Київську міськадміністрацію (якій на той момент належить 24,93% акцій банку «Хрещатик»).

Курцев пише Рожковій, що «місто сконцентрувалося без дозволу» (збільшив частку до 25% + 1 акція). Після звернення банку, якщо діяти за законом, НБУ повинен оштрафувати місто за неузгоджені дії з отримання частки в банку.

На що Рожкова відповідає: «Вони замінять лист. Ми їх попросимо».

З іншого листування стає очевидним, що Рожкова дійсно мала вплив на банк “Хрешатік” і діяла при цьому за дорученням мера Києва Віталія Кличка.

Так, 17 лютого 2016 року Геннадій Пліс (перший заступник голови КМДА,) просить Рожкову від імені Віталія Кличка перенести зустріч з акціонерами банку «Хрещатик» через … відсутність в Україні акціонера банку Андрія Іванова), а також в подальшому просить включити в список учасників – Андронова В’ячеслава (радник Кличка), а також замінити Дворецького Ігоря на Абдінову Артура (член наглядової ради банку “Хрещатик”). Всі вказівки зі зміни переліку приватних акціонерів до зустрічі, як пише Плис, лунають із боку Кличка.

Треба відзначити, що зазначені особи – близькі до групи бізнесмена Андрія Іванова, який в той момент конфліктує за контроль над банком з іншим акціонером – Василем Хмельницьким.

Далі 10 березня 2016 року Кличко (знову через Пліса) просить Рожкову особисто бути присутнім в КМДА на зустрічі з акціонерами банку «Хрещатик» з розгляду плану реструктуризації. А також 14 березня 2016 року просить проконсультувати по їх (КМДА + Іванов) позиції реструктуризації банку.

12 квітня 2016 року Плис дякує Рожкову за виважену позицію в статті на «Економічна правда», на що Рожкова відповідає: «Ми ж за вас переживаємо».

У цій статті від 11 квітня 2016 року Рожкова описує причини банкрутства банку «Хрещатик» і звинувачує в цьому акціонерів банку, які виводили гроші через фіктивні компанії. При цьому звинувачуються в цьому акціонери, що протистоять групі Кличка – а саме, Василь Хмельницький.

За даними журналістів, Рожкова була в змові з Віталіем Кличком, який доручив Вадиму Столару (заступник голови Комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку в Київській міській раді), фактично «доглядачу» за Києвом, який раніше був замішаний в схемах Еліта центр, “віджати” банк “Хрещатик” у одного з акціонерів – Василя Хмельницького.

Даний «тандем» за допомогою депутатів Київради заблокував збільшення капіталу банку – і запропонували ключовому акціонерові “Хрещатика” Хмельницькому поділитися активом.

Згідно з розробленим планом, планувалося використовувати уповільнений конфлікт між будівельними магнатами Івановим і Хмельницким. Предметом спору стала земля, будмайданчики і інші будівельні активи Kyiv InvestmentGroup (власники А. Іванов і В. Хмельницький). А також вплив на комунальні підприємства – пакети в «Київенерго», «Київводоканалі» і «Київгазі», «Хліб Києва».

Для цього НБУ зажадав у короткі терміни наростити капітал банку. При цьому місто відмовилося виділяти гроші, а емісари Кличка запропонували приватним акціонерам – повністю поступитися банк.

Однак в процесі переговорів Василь Хмельницький відмовився від даних умов.

Але оскільки основні клієнти банку були комунальні підприємства, на які у КМДА були “важелі впливу”, була зроблена зупинка комунальних надходжень в банк, і організований переклад рахунків комунальних підприємств в інші банки – що, фактично, підтверджують представники НБУ в статті від 11 квітня 2016 року.

Про те, що ситуація була спланована заздалегідь свідчить і той факт, що Столар, знаючи від підготовку операції – незадовго до цього оформив кредит під заставу квартир в ЖК «Паркове місто» за завищеною вартістю.

5 квітня 2016р. правління НБУ прийняло постанову про віднесення ПАТ КБ “Хрещатик” до категорії неплатоспроможних, при чому в ЗМІ неодноразово озвучувалася думка що Нацбанк передчасно і необґрунтовано вивів банк “Хрещатик” з ринку.

У відповідь НБУ посилався на порушення банком нормативу достатності капіталу, хоча перед цим дозволив банкам його порушувати.

Далі протягом 2016-2018 років велися різні судові спори щодо визнання протиправною бездіяльності НБУ, неприйняття належних заходів щодо забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, безпеки зберігання коштів на банківських рахунках ПАТ “КБ” Хрещатик “, неприйняття адекватних, невідкладних і рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу банку.

Постановою від 27.02.2018 року Верховний суд відмовив Національному банку в перегляді рішень судів попередніх інстанцій та прізналнезаконним рішення регулятора про виведення з ринку банку “Хрещатик”.

Фонд гарантування вкладів оцінив виплати вкладникам неплатоспроможного банку “Хрещатик” в 2,8 млрд грн.

Джерело: telegraph