МОЗ не встиг, трагедія може повторитися з кожним: померла дівчинка, на лікування якої збирала вся Україна

14-річна сирота Аліна Дідусенко, на чиє лікування в інтернеті в минулому році активно збирали гроші, померла від ускладнень після трансплантації серця і легенів

140 тис. грн на трансплантацію в Індії для дівчинки виділив МОЗ, а додаткові гроші збирали через інтернет.

Юрист благодійного фонду розповів, що МОЗ не встиг відправити дівчинку на лікування в Індію.

«Через проблеми з постачанням медикаментів у Аліни виникли ускладнення. Ліки довго закуповувалися, повільно йшли всі процедури. До того ж більшість ліків держава не закуповувала, їх потрібно було діставати через спонсорів», – пояснив він.

За його словами, в Міністерстві охорони здоров’я не врахували критичний стан дівчинки.

«21 березня ми подали документи в Міністерство охорони здоров’я, щоб нас відправили в Індію, тому що в Україні умов для лікування немає. У міністерстві не врахували, що дівчинка перебуває в критичному стані і не прискорили процедуру», – говорить юрист.

Він також додав, що в Україні немає установи, яка може вести дітей після трансплантації серця і легенів, тому в аналогічну ситуацію можуть потрапити інші українські діти з аналогічними проблемами.

У МОЗ сказали, що ситуацію не коментують.

Так проходило лікування Аліни Дідусенко

Нагадаємо, раніше чиновники відмовилися пустити в Україну гуманітарний вантаж з життєво необхідним препаратом, на який люди збирали по копійці. Про це повідомила волонтер Леся Литвинова.

Виробник незамінного для хворих на рак Адцетрікса, “Такеда”, передав в якості гуманітарної допомоги 200 флаконів. Це допомогло б врятувати десятки життів, адже альтернативи препарату немає, а його вартість – 65 000 за флакон.

Виробник довго вибирав фонд, в порядності якого не буде сумнівів. Два роки йшла підготовча робота і переговори. Було підготовлено всі документи і детально прописано всі умови.

Але минулого тижня Комісія з визнанням вантажів гуманітарними при Міністерстві соціально політики відмовилася визнати вантаж. На їхню думку розпорядником препарату повинен бути Національний інститут раку, наприклад.

За матеріалами «Вести»