Більшість шкіл зникне: про що не змогли домовитися в Раді щодо реформи освіти
Проект закону про реформу освіти дозволить розширити можливості учнів, студентів та вчителів
Про це журналісту Politeka розповів народний депутат, в.о. голови комітету ВР з питань освіти і науки Олександр Співаковський ( “БПП”).
Нагадаємо, головною зміною законопроектe №3491-д «Про освіту» є введення 12-річної системи навчання. Так, перші чотири роки діти навчаються в початковій школі. Потім п’ять років вони будуть отримувати базову середню освіту. І останні три роки учні проведуть в профільній середній школі.
Реформа освіти в Україні: основні зміни«Він готувався три роки, після чого за нього проголосував комітет. У минулому році його прийняли в першому читанні, і дев’ять місяців його доробляли, щоб врахувати інтереси зацікавлених осіб. Він розширить можливості головних суб’єктів освіти: учнів, вчителів, студентів і т.д.», – зазначив Співаковський.
За словами парламентарія, в законопроекті було кілька спірних моментів. Наприклад, мова навчального процесу.
«Є і спірні питання, які так і не вдалося вирішити. Наприклад, стаття 7, яка визначає мову навчального процесу. Найбільш оптимальним рішенням, на мою думку, стала позиція про те, що він повинен вестися державною мовою. Таким чином, ми погодили, що українська мова буде руйнувати ізоляцію національних меншин і дозволить дітям будувати своє майбутнє в Україні», – підкреслив нардеп.
Також Співаковський пояснив, чому не менш суперечливим питанням є позашкільна освіта.
«Цей законопроект чітко роз’яснює, що позашкільна освіта є невід’ємною частиною освітнього простору України. Це означає, що його ніхто не зможе знищити. Також прописано, що цей сектор освіти може фінансуватися за рахунок державного бюджету, місцевого бюджету або за рахунок батьків », – сказав він.
У той же час народний обранець розповів, по яких пунктах так і не вдалося знайти компроміс.
«Перший – це ліцензування позашкільної освіти. Якщо ми це зробимо, більшість шкіл просто зникне, адже не всі зможуть її отримати. Наприклад, шаховий гурток. Навіщо їм взагалі ліцензування? Другий момент – це бажання наших колег вписати позашкільну освіту в систему освіти України. Не розумію, як ми його можемо вписати, наприклад, між дошкільною освітою, або середнім. Це просто неможливо», – уточнив Співаковський.
Крім цього, нардеп пояснив зміни, які чекають на українських школярів, будуть впливати на їхнє майбутнє і кар’єру.
«Інший новацією є введення після дев’ятого класу спеціальної профілізації. Буде гуманітарний профіль, природно-математичний і професійно-технічний напрямки. І діти, в залежності від власних уподобань, можуть самі обирати, куди йти», – підкреслив він.
На думку нардепа, в майбутньому існує ризик, що 90% дітей виберуть гуманітарний профіль, 7% природно-математичний і всього 3% професійно-технічний.