Реформа освіти в Україні: основні зміни

Цього тижня Верховна Рада має ухвалити низку законів, які закладуть новий фундамент освіти в Україні

Відзначимо, що ще в жовтні 2016 року народні депутати проголосували в першому читанні за проект закону «Про освіту».

Найголовніша зміна в українській освіті це введення 12-річної системи навчання. Так, перші чотири роки діти навчаються в початковій школі. Після п’яти років вони будуть отримувати базову середню освіту. І останні три роки учні проведуть в профільній середній школі.

Додамо, що перехід з початкової в базову середню і з базової середньої в профільну середню школу буде проводитися за підсумками ЗНО.

Перші дві школи дають базові знання і вчать дітей поведінки в суспільстві. У профільній школі будуть вже цілеспрямовано готувати для навчання у вищих навчальних закладах.

«Час – найважливіший ресурс. У 10-11 класі діти вже повинні розуміти, який подальший шлях вони оберуть, і починати готуватися до вступу до вищого навчального закладу», – розповідав заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

І хоча час навчання продовжили, але на дітей навантаження знизиться. Міністерство має намір прибрати частину інваріантних, тобто обов’язкових, предметів. Так з 22 їх залишиться всього дев’ять. Чиновники пояснюють, що в середньому навантаження на дитину йде 33 години в тиждень, тобто на вивчення одного предмета в середньому виділяється 1,5 години. У Міносвіти стверджують, що грунтовно вивчити дисципліну за такий короткий проміжок просто неможливо, а вивчення всіх предметів в старших класах – це нераціональна трата часу.

У обов’язковий курс увійде українська мова, література, іноземна мова, історія, людина і суспільство, людина і природа, математика, фізкультура і предмет про захист вітчизни.

З обов’язкової частини викреслили фізику, хімію, біологію, географію та інформатику. Всі ці предмети винесені в варіативну складову навчального плану.

Реформа освіти в Україні

Крім того, дітям готують ще одну інновацію – додавання інтегрованих предметів, таких як «Історія», «Література», «Математика» та інші. У МОН додали, що таким чином учні зможуть отримати базове уявлення про загальну картину світу, але не будуть витрачати зайвий час на те, що не знадобляться їм у подальшому.

В школу діти зможуть піти в шість або сім років. Перший набір повинен початися вже 1 вересня 2018 року. Також після реформи освіти шкільні атестати будуть котируватися і в Європі.

Ще реформа освіти передбачає добровільну сертифікацію вчителів, створення національного агентства забезпечення якості освіти. Також мають з’явитися національні центри професійних кваліфікацій та розробки національної системи кваліфікацій.

Згідно з проектом закону в Україні з’являться кілька форм навчання. Перше це формальна, тобто офіційне підвищення рівня освіти. Друге це неформальна: підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки і курси. І остання форма це інформальне навчання, тобто самоосвіта.

Також МОН має намір встановити мінімальну зарплату для вчителів на рівні трьох мінімалок (близько 10 тисяч гривень). Всі педагоги в добровільному порядку можуть один раз в п’ять років проходити сертифікацію на предмет їх професіоналізму. Ті, хто пройдуть сертифікацію, отримуватимуть щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу на термін дії сертифіката.

Міністр освіти Лілія Гриневич оцінила вартість реформи освіти до 2020 року в 87 мільярдів гривень.

«Про вартість закону важко говорити. Ця вартість розподілена на 12 років. Найбільша сума, додатково потрібно, це за 12-й рік навчання, але цей рік буде по закону, в 2029-2030 роках. Також, наприклад, там закладено підвищення зарплати вчителів, яке розподіляється на 5 років. Тобто ця загальна сума розписана на роки», – розповіла міністр.

Джерело: Politeka