Експерт розповів, як популізм заважав роботі Верховної Ради

За два роки роботи Верховної Ради були скандали, бійки, призначення двох урядів, трьох генпрокурорів і переформатування коаліції

Politeka довідалася, у чому головні провали в роботі нинішнього парламенту.

Окрім звичайних прогулів і зневаги важливими голосуваннями, роботі ВР перешкоджав популізм.

Не маючи на це повноважень, Олег Ляшко вимагав відставки голови Нацбанку.

Разом із головним «радикалом» Юлія Тимошенко регулярно влаштовувала демарші проти «грабіжницьких тарифів» і вимагала підвищення пенсій.

Уже разом із «Самопоміччю», «Батьківщина» та Радикальна партія декілька разів збирали підписи то за відставку трьох генпрокурорів, то за відставку прем’єра Арсенія Яценюка, то вони взагалі блокували трибуну Ради з вимогою проведення розслідування «офшорних скандалів».

Як пояснила керівник проекту з парламентського моніторингу громадської мережі Опора Олена Рибій, популізм – це концентрація уваги на резонансних темах у суспільстві, які можуть мати передбачувані наслідки. У нашому разі виникає питання про доцільність таких ініціатив під час війни та економічної кризи.

Однією з яскравих спроб втілення популістських рішень було голосування за реструктуризацію валютних кредитів. Через 200-процентного падіння гривні менше ніж за рік, десятки тисяч людей не можуть виплачувати іпотечні кредити.

2 липня 2015 року три опозиційні фракції колишньої коаліції, половина Блоку Петра Порошенка, майже весь «Народний фронт», весь Опозиційний блок та всі депутатські групи разом із депутатами-мажоритарниками проголосували за реструктуризацію валютних кредитів. Це було чи не єдиним прикладом того, як у припадку популізму об’єдналася панівна коаліція з опозицією.

«Те, що депутати погодилися на це голосування – вияв популістського ганебного рішення. Ухвалення двох бюджетів «під ялинку», ще й разом зі змінами до законодавства про оподаткування – теж приклад популізму та недолугості», – коментує політолог і дослідник роботи Верховної Ради Ігор Когут.