Національні особливості держзакупівель
Український бюджет щороку втрачає близько 150 млрд грн. або майже 10% ВВП від корупційного механізму державних закупівель.
У таку цифру Міністерство юстиції оцінювало щорічні втрати держбюджету до прийняття Закону «Про публічні закупівлі». Тоді влада з посиленим ентузіазмом заговорила про реформування старого механізму та створення нової платформи для електронних торгів.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі у лиці першого заступника міністра Максима Нефьодова ці втрати оцінило дещо менше – близько 50 млрд. грн. На його думку, це втрати як від прямої корупції, так і від поганої організації процесу.
З 2016 року Україна живе по новому тендерному законодавству. Та чи зменшились втрати від корупції у закупівлях?
За минулий рік відбулося 869 тис. тендерів, у яких взяло участь 128 тис. учасників і було підписано угод на суму 500 млрд грн. Можна тільки уявити скільки мільярдів з цієї суми пішло до кишень корупціонерів.
Перший Віце-прем’єр-міністр і за сумісництвом Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів очолює економічний блок Уряду і відповідає за макроекономічну стабілізацію, економічні реформи та регулювання публічних закупівель. Принаймні, так мало б бути згідно з описом на його сторінці веб-порталу Мінекономіки.
Чим реально займається Міністерство та сам пан Кубів протягом 2,5 років на посаді?
Відшукати глобальну роль Мінекономіки, яка б виправдовувала утримання близько тисячі робітників з річним бюджетом 2,7 млрд гривень досить складно. Складно й відмітити реалізовані ним яскраві реформи. А от констатувати вистроювання корупційних схем по всій країні з легкої руки пана міністра – можна.
Налагоджуючи прозорість у публічних закупівлях в рамках боротьби з корупцією, Кубів поринув у неї з головою.
Закупівлі в Україні регулюються законом «Про публічні закупівлі», який поширюється на тендери від 200 тисяч гривень по закупівлі товарів чи послуг і від 1,5 мільйона гривень по виконанню робіт.
Саме тому часто трапляються закупівлі саме з допороговою ціною близькою до 200 000 гривень. Все, що менше 200 000 грн. за державні кошти чиновники можуть закуповувати самостійно. Тому багато «цікавих» закупівель так і не стали тендерами, бо «трішки» не дотягнули до допорогової вартості.
За дивним збігом обставин саме Міністерство економічного розвитку та торгівлі, яке б мало слідкувати за законністю проведення тендерів, проводить закупівлі у власній структурі в обхід тендеру.
Тобто, регулятор, який має слідкувати за порядком, сам робить грубі порушення та ігнорує законодавство.
Це той незручний момент, коли боротьба з корупцією сама по собі корупційна.
Проаналізувавши річний план МЕРТ, можна виявити «цікаві» закупівлі, які так і не стали тендерами, та були проведені без відповідних процедур. Особливої пікантності додає те, що саме Міністерство економічного розвитку та торгівлі і є тим уповноваженим органом, який регулює та реалізує державну політику у сфері закупівель, проте сам не дотримується власних законів та роз’яснень у своїх діях.
Кілька фактів.
На символічно-допорогову суму 195 000 грн. посіпаки пана Кубіва продовжили дію ліцензії на програмне забезпечення (у системі Prozorro ДК 021:2015 48220000-6 – «Пакети програмного забезпечення для мереж Інтернет та Інтранет», закупівля була завершена у березні 2018 року). На додачу до цього міністерство вирішило забезпечити свої веб-ресурси контролем захищеності інформації вартістю 30 000 грн. вже у серпні цього року.
Тобто, сумарна вартість закупівлі становила 225 000 грн., що перевищує законодавством ліміт допорогових закупівель, а отже міністерство не мало права здійснювати другу закупівлю без проведення передбаченої законом процедури.
Немалі й канцелярські апетити у службовців відомства Кубіва.
За кошти платників податків міністерство придбало собі офісного приладдя на кругленьку суму розміром у 736 200 грн. За кодом 30190000-7 значиться 2 процедури відкритих торгів вартістю 473 400 грн. за канцелярські товари та папір і 262 800 грн. за канцелярські товари та шредер.
Цим нескромним переліком міністерство вирішило не обмежуватись, і чомусь вже після закінчення торгів у річному плані було розміщено ще одну процедуру закупівель за цим же кодом – пломбіратор. Та як і в попередньому випадку – ігноруючи законодавство.
Не шкодує бюджетних коштів Мінекономіки і на ремонти.
У річному плані МЕРТ зазначено 2 позатендерні закупівлі для адмінбудинку за адресою м.Київ, вул. Антоновича, 174 (*імовірно, мова йде про Державну акціонерну компанію “Українські поліметали», що знаходиться за цією адресою).
Капремонт покрівлі будинку вартістю 1 462 500 грн та технагляд з проведенням капремонту покрівлі за 37 500 грн у сумі дає 1 500 000 грн. І вкотре Мінекономіки проігнорувало законодавство, згідно з яким мало б провести процедури публічних закупівель.
На створення зручностей для своїх чиновників, а заразом – інструменту корупційної кормушки, пан Кубів виділив 1 498 000 грн. на капремонт Мінекономіки (адмінбудинок (будівля уряду) за адресою м.Київ, вул. Грушевського, 12/2) та 38 500 грн на технагляд з проведенням капремонту, що у сумі становить 1 536 500 грн. Міністерство вкотре діяло в обхід тендерних процедур.
Так виглядають держзакупівлі по-дрібницям у розумінні пана Кубіва та його міністерства.
Треба розуміти, що доки при владі будуть «вчорашні» управлінці, як Кубів із своїми посіпаками, змінити звичну парадигму не вийде, і розраховувати на тендерну прозорість не варто.
Адже поки що реформаторських та управлінських навичок вистачає лише на вистроювання корупційних кормушок, а не на покращення економічної ситуації в країні. А саме це повинно бути основою діяльності МЕРТ.
Сергій Лобака, незалежний журналіст
Нагадаємо, іншим рік доводиться працювати: стала відома зарплата Кубіва, покращення очевидне.
Як писала Politeka, підвищення цін на газ: чому ростуть тарифи і кому це вигідно.
Також Politeka писала, що корупційний патріах Ради: скандальний олігарх Януковича рветься в парламент.
Редакція не несе відповідальності за особисті думки авторів матеріалів розділу “Блоги”