Розминка павуків

Як же все солодко складається. «Народний фронт» нарешті азартно ломанувся в атаку на переляканих партнерів. НФ довго відгрібав по повній програмі, збираючи все піар-мінуси. Дуже талановиті хлопці виявилися – навіть не маскували жадібність і дурість. І ось черговий «вибуховий нежданчик» запропонував їм супершанс. Щоб самозберегтися у великій грі. І не просто самозберегтися, але істотно поліпшити свої торговельні позиції. Отримати ще більше пайову участь в «тіньовому».

Залишу поки за дужкою неймовірне – у НФ немає ані найменшого громадського авторитету. Ця партія нічого і нікого не представляє – ані ідеологію, ані конкретні соціальні групи, ані навіть технологію керованої, вибачте, каналізації протестних настроїв. Але є найпотужнішим подразником. Проте, самі вони категорично не хочуть йти. І тому повторно спробують переконати нас, що тільки вони мають право на суперпатріотізм. Зрозуміло, масований медіа-удар по начальнику Генштабу Муженко – це чиста гра проти Петра Олексійовича. А тому я б виділив три кумедні аспекти.

Перший: по суті, це буде бійка «групи політважкотяжів», нехай і з негативною особистою reputazione, проти одного. У баттл вже вліз весь «цвіт» НФ: Турчинов, Аваков (з друзями), Пашинський та традиційно з-за спин – Яценюк. А також десятки vip-чиків поменше. У ПО ж знову поруч немає нікого з ім’ям. І він в гордій самоті отримує всі антірепутаційні удари. Втім, це ж він сам побудував систему, де його публічні спікери-міністри – карлики.

Другий: несподівано різка заява Турчинова по Генштабу остаточно розвіяла міф про дрейф ОВ в бік президента. Олександр Валентинович, цей мудрий старий лис, просто хитро мовчав і маскувався. Вичікував. І вдарив цілком очікувано. ПО ж щиро вважав його партнером. Знову помилився?

Третій: на очах наростає битва за «Укроборонпром». Вся медійка, буквально, забита злодійськими скандалами після перевірки концерну госаудіторами. Зрозуміло, що «болівар» смачно годував двох – і НФ, і БПП. А зараз перші хочуть з’їсти групу Гладковського-Романова. Що, загалом-то, банально. Але не банально, що Генпрократура грає на боці опонентів Гладковського. Або Луценко теж вирішив трохи підвищити свої ставки і стати одноосібним господарем майбутньої об’єднаної «партії влади», або … Питання: а в команді-то ПО взагалі хто? Тепер трохи інакше виглядає скандал з «Укрінмашем» і Суданом. Виявляється, саме ця компанія – на гачку у генпрокурора, як та, що продавала нам самим російські комплектуючі за завищеними цінами. Може і витік документів в OCCPR організував хтось із партнерів?

Так чи інакше НФ показав дуже гострі зуби. І тепер треба або обнуляти парламент і НФ через дострокові, але тоді АБ готовий вдруге показати зубки на вулицях. Або віддавати їм майже дві третини в тіньових, і, якщо не через конституційну реформу, то номінально перетворюватися в весільного президента-генерала. Ох вже ці преферансисти.

Михайло Подоляк, політтехнолог