Війна з Росією – це продовження боротьби за незалежність та свободу України та українського народу
Учітесь, читайте і чужому навчайтесь,
й свого не цурайтесь.
Т.Шевченка
1863 року міністр внутрішніх справ Росії Петро Валуєв підписав таємне розпорядження – яким припинялося видання значної частини книг, написаних українською мовою.
18 травня 1876 року у німецькому місті Бад-Емсе цар Олександр II підписав обурливий Емський Указ. Цей Указ розширив перелік заборон публічного вживання та поширення української мови. Указ поставив поза законом... українську мову та національних письменників.
Було заборонено: друкувати та ввозити з-за кордону будь-які книги українською мовою. Заборонялося ставити українські театральні вистави, влаштовувати концерти з українськими піснями, викладати українською у початкових школах.
Цей Указ для царя готувала з 1875 спеціальна комісія на чолі з міністром народної освіти графом Дмитром Толстим. Комісії ставилося завдання – виробити ефективні заходи боротьби з українофільством.
Комісія прийняла рішення, що в Україні відбувається українофільна діяльність та її фінансує Австро-Угорщина, а це загрожує територіальній цілісності Росії. А найбільше учасників комісії обурило опублікований ще 1863 року у Львівській газеті «Мета» вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Москалей возмутили слова: «Ой, Богдане, Богдане, славний наш Гетьмане! Нащо віддав Україну москалям поганим?! Щоб вернути її честь ляжем головами, назовемся України вірними синами! Душу, тіло ми положим за свою свободу. І покажем, що ми, браття, козацького роду. Гей-гей, браття миле, нумо братися за діло! Гей – гей пора вставати, пора волю добувати!»
Минули роки – українство не відступило, а національно-визвольна боротьба лише посилилася. Сьогодні Росія веде агресивну боротьбу з Україною. Знищуються міста, села, інфраструктура країни.
Методи та державна доктрина Кремля мало чим відрізняється від політики династії Романових. А що думає влада? Де наші «слуги» арахами, безкутівщина, третяківщина. Чи в нашій країні буде власна ідеологічна доктрина, дієвий контрзахист від українофобії. Проблема, про яку ми думали, що вона давно зникла, досі не подолана. Феодальна ідеологія, яку сповідує Кремль про єдиний великоросійський народ, це і є виправдання військової російської агресії проти України.
А ще хто говорити, як
люблю Бога, а брата свого
ненавидить, брехня є.
Соборне послання апост
Іонна, гл ІV, ст.20
Український Журналіст Павло Іллюша