Ганна Пуртова: Реформа освіти – це майбутнє України

Читать на русском
школа, дети, учеба

Ми на порозі великих змін у багатьох сферах суспільного життя України. В тому числі, існує потреба реформувати і таку важливу галузь, як освіта. Тут можна не придумувати велосипед заново, а вивчити досвід країн, де системи освіти є кращими в світі. Про це ми поговорили з експертом в сфері освіти Ганною Пуртова.

Питання: Зміни в українській освіті – який міжнародний досвід варто перейняти?

Анна Пуртова: В минулому році діти пішли в перший клас нової школи, формування якої закінчується повністю в 2030 році. Звичайно, скільки людей, стільки й думок – хтось чекає каверзи, хтось лає реформу за один зайвий рік навчання, а хтось з нетерпінням чекає змін на краще.

Я не можу сказати, що наша освіта на сьогоднішній день найгіршf. Тому, якщо щось міняти, варто брати до уваги успішний досвід інших країн, а не просто ввести один додатковий рік навчання, за прикладом американської системи К-12.

Поки мені подобається і більш м’який підхід до навчання в молодших класах, в ігровій формі, і те, що на розвиток шкільної інфраструктури виділяються кошти.

Але є кілька моментів, які, я вважаю, необхідно застосувати в новій українській середній і старшій школі.

  • Розмір класів в старшій школі.

У більшості зарубіжних шкіл, незалежно від країни, розмір класу не перевищує 16 осіб, тобто, співвідношення вчитель-учні не перевищує 1:16. Це хороша практика, адже викладач встигає приділити достатньо часу кожному студенту. Як результат – більше увага приділяється навчальному процесу, а не дисципліні. Крім того, так легше «вирівняти» студентів з більш високим і середнім рівнем успішності, помістивши їх в різні класи.

  • Академічні наставники.

У США, Канаді, Великобританії, як і в інших розвинених країнах, у старшокласників є так звані «академічні наставники» – Academic Advisors. Вони допомагають студентам визначитися з майбутнім університетом і програмою навчання, підібрати предмети, згідно з цим вибором, скласти розклад, стежать за успішністю, щоб вона відповідала вимогам вузу і багато іншого. Це чимось схоже на роботу психолога в нашій школі, але більш комплексно. Академічні наставники не тільки допомагають з вибором майбутньої професії, вони знайомі з усіма вимогами університетів для надходження, будь то Оксфорд або маловідомий університет в Австралії. Сьогодні багато хлопців навіть після закінчення школи не впевнені, що вони хочуть займатися і куди вступати. Численні тести на профорієнтацію, особливо шкільні, не надто допомагають, адже мало схильності до якогось певного виду діяльності, потрібно ще бажання працювати в цій сфері і результат на виході. Наприклад, шкільний тест показав, що мені підійшла б робота бібліотекарем. Але чи треба вчитися для такої застарілої професії?

  • Додаткові навички або “Soft skills”

Про таких навичках зараз не говорить тільки ледачий. Це критичне мислення, лідерство, емоційний інтелект, уміння працювати в команді і багато інших. Тобто, навички, необхідні майбутньому висококласному фахівцеві. І цим навичкам, нарешті, збираються приділяти достатньо уваги, але в старшій школі. А що робити тим, хто планує переходити на спеціальну освіту після 9 класу? Міжнародний досвід показує, що такі навички краще вивчати в середній школі, а ось в старшій більше уваги приділити вивченню тих предметів, які будуть потрібні для вступу на обрану студентом спеціальність.

  • Спеціалізація в старшій школі.

Однією з найбільш успішних і популярних міжнародних програм є IB – International Baccalaureate. Найчастіше цю програму вивчають студенти останніх двох років старшої школи. До цього їм рекомендується пройти рік підготовки – Pre-IB, для того, щоб зрозуміти, наскільки ця програма підходить, чи варто заглиблюватися в неї або ж досить стандартного атестата про повну загальну середню освіту. Успіх програми полягає в тому, що школяр вивчає тільки 6 предметів, але поглиблено, на університетському рівні.

Дуже часто так буває, що дитина просто геніальний в точних науках, але йому ніяк не даються гуманітарні та навпаки. Якраз таким студентам підійшла б ця програма.

На сьогоднішній день в Україні тільки 4 приватні школи в Києві мають право викладати по цій системі. Хотілося б, щоб в цьому списку з’явилися і державні школи, де освіта буде більш доступним.

Я вірю в те, що наші діти зможуть отримати якісну освіту в Україні вже в найближчому майбутньому. Адже без сильних освічених людей неможливий розвиток країни в цілому.

Опубліковано:

Знищення демократичного українського проєкту, – Олесь Доній про мету путіна

«Приклад зруйнованого світу»: експерт пояснив, як вижити у новій світовій системі

Перша цифрова війна: експерт оцінив, як змінилося поле бою

Словам, що путін прагне до миру, вже рік, – політтехнолог заяв Уіткоффа

Дуже схоже на молитовний сніданок, лише без молитви і без сніданку, – експерт про перше засідання Ради миру Трампа

«Найближчим часом миру не буде»: військовий пояснив, для чого росіянам треба переговори

«Росія кине Сальдо та всіх інших»: експерт розповів про долю окупаційної влади

Юрій Ванетик розповів про інтерес США відкрити в Україні телеканал Newsmax

«Росіяни самі вистрілили собі в ногу»: експерт оцінив наслідки втрати Starlink і Telegram на фронті

Найближчі 2 тижні вирішальні – політик про можливу війну в Ірані

Польща хоче розпочати ядерний проєкт: експерт оцінив, як Україна може розіграти цю картку

Це не олімпійські кільця, а 5 нулів: експерт оцінив рішення МОК щодо шолому пам'яті Гераскевича

Трамп розповідатиме, як зробити Білорусь знову великою, – політтехнолог про Раду миру

Політтехнолог оцінив, що відбувається на міжнародній арені «путін зовсім затих, ідеї скінчилися»

Юрій Ванетик розповів про те, які уроки варто винести зі «справи Епштейна»?

«Це гарантія війни»: експерт оцінив, чи не втечуть західні війська з України, якщо рф нападе знову

Душа стискається від темряви, від болю, горя та туги

Коли росіяни почали накопичувати війська на кордоні, треба було просто провести навчання НАТО в Україні, - Гаррі Табах

«Перемир'я допомогло організувати атаку»: експерт пояснив, чому Х-22 знову полетіли на Київ

Показати ще