Геннадий Зубко: эволюция недостоинства вице-премьер-министра

Вице-премьер-министр (он же — министр регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства) Геннадий Зубко прославился целой чередой скандалов

Як пише національний антикорупційний портал Антикор, слава про Геннадія Григоровича біжить попереду нього. Судіть самі: перше, що зробив цей багатоверстатник на новій посаді – він передав відомому борцю ідеологічного фронту Анатолію Шарію копії документів за підписом прем’єр-міністра, в яких ідеться про перегляд пільг та скасуванні безкоштовної медицини й освіти.

Власне, питання навіть не в тому, чи годиться українському віце-прем’єр-міністру зливати урядову інформацію людині, яка невідомо за які гроші живе в далеких краях, зрання до вечора займаючись дописуванням в соцмережах на антиукраїнські теми. І навіть не в тому, чи є в тих документах якісь державні секрети – все однаково довго втаємничувати плани Кабінету Міністрів по перегляду соціальних програм не вдалося б. Загальний сміх викликала та обставина, що, передаючи документи, Зубко не прибрав з них позначки, які свідчать про джерело витоку інформації – рукописні «пташечки» напроти його прізвища в супровідному листі. Ось, полюбуйтесь, людина якого розумового рівня опікується в Україні регіональним розвитком, будівництвом і житлово-комунальним господарством.

Скандал навколо постаті улюбленої секретарки Геннадія Григоровича вибухнув у середині листопада 2014 року після того, як акули пера та гієни клавіатури зацікавились новим керівником Департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації Президента України – Кодоненко Катериною Віталіївною 1988 року народження. Дивував навіть не 26-річний вік чиновниці (Гайдар у 17 років, кажуть, полком командував), а її професійний досвід: до липня 2014 року Катерина Віталіївна працювала юрисконсультом Житомирського заводу огороджувальних конструкцій, з липня по жовтень, уперше потрапивши на державну службу, рахувалась помічником-консультантом народного депутата й раптом у жовтні отримала призначення на посаду, яка є однією з ключових у системі державного управління.

Керівник цього департаменту повинен мати беззастережний авторитет серед мерів міст та голів обласних рад, розрулювати конфліктні ситуації, що виникають між очільниками органів місцевого самоврядування та державних адміністрації, визначати тактику запровадження політики децентралізації в масштабах країни, урешті-решт, керувати колективом у кілька десятків досвідчених службовців. Невже цьому вчать у Житомирському заводі огороджувальних конструкцій?

Оскільки мені була достеменно відома причина такого кар’єрного зльоту житомирської попелюшки, а також те, що власником Житомирського заводу огороджувальних конструкцій є Геннадій Зубко, я не втримався й розповів на своїй сторінці у Фейсбуці, за які заслуги зараз можна отримати посаду керівника департаменту Адміністрації Президента України.

На сайті Адміністрації Президента було зазначено, що в червні 2010 року Катерина Віталіївна закінчила навчання в Київському національному університеті внутрішніх справ, після чого до березня 2011 року «тимчасово не працювала». На які кошти жила ці 9 місяців майбутній керманич місцевого самоврядування й очільник децентралізації, президентський сайт не повідомив. Але це секретом не є – вона працювала у виборчому штабі Геннадія Зубка, який тоді якраз балотувався до Житомирської обласної ради.

Треба думати, що в якості дівчинки «подай-принеси» Катерина Віталіївна зарекомендувала себе з найкращої сторони, оскільки після завершення виборчої кампанії Геннадій Григорович оформив її у себе на заводі юрисконсультом – відповідно до диплому, отриманому в міліцейському навчальному закладі.

З початком кампанії по виборах народних депутатів 2012 року майбутній керівник департаменту Адміністрації Президента знову повернулась до звичної роботи – сидіти біля телефонів у штабі кандидата в народні депутати Г.Зубка. Зрозуміло, що після одержання Геннадієм Григоровичем омріяного мандату Катерина Віталіївна переїхала разом з ним до столиці України – в якості помічника-консультанта народного депутата на громадських засадах (офіційну зарплатню їй продовжував платити Житомирській завод огороджувальних конструкцій). Бо в майстерності варити для гостей каву не знала собі рівних.

Але повернімось до біографії мадемуазель Кодоненко, розміщеній на сайті Адміністрації Президента. 10 червня 2014 року її покровитель був призначений першим заступником глави АП. А наступного місяця Катерина Віталіївна стала державним службовцем – вона звільнилась у Житомирі з заводу огороджувальних конструкцій і була прийнята в апарат Верховної Ради на постійну роботу помічника-консультанта народного депутата. Який же депутат притулив у себе секретарку Геннадія Григоровича? – Ви не повірите, але цим народним обранцем став усе той же Зубко.

Отримавши призначення в Адміністрацію Президента Геннадій Зубко не тільки не склав депутатський мандат, не тільки не приніс на нове місце роботи свою трудову книжку (вона так і продовжувала лежати в Апараті Верховної Ради, де Зубку нараховувалась зарплатня), не тільки віддав свою картку в чужі руки для голосування, але ще й влаштував у парламент свою малолітню подружку. При цьому в дійсності Катюха сиділа в Адміністрації Президента в приймальні Зубка (цікаво, в якості кого їй оформили перепустку?) та варила відвідувачам чай та каву.

Урешті-решт, Геннадій Григорович вирішив зробити приємне своїй секретарці й за три місяці призначив її керувати Департаментом Адміністрації Президента України в складі кількох десятків людей.

Але це – лише початок історії, яка заграла новими фарбами після того, як після моєї публікації на Фейсбуці мені 14 листопада зателефонував сам Геннадій Зубко.

Ні, Геннадій Григорович не збирався пояснювати, по якому праву він працює першим заступником глави Адміністрації Президента, якщо досі не здав мандат народного депутата й отримує зарплатню в якості першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Напевно, Г.Зубко знає, що подібне сумісництво посад називається корупцією й в СБУ на нього давно б мали скласти протокол про корупційне правопорушення. Але Геннадію Григоровичу давно плювати і на СБУ, і на громадську думку. Бо він – особа, наближена до монарха й сам вирішує, хто в цій країні недоторканний.

Також не став Геннадій Григорович спростовувати оприлюднені мною подробиці Катрусіної біографії. Телефонував він з іншого приводу. Річ у тім, що я, відреагувавши на в’їдливі коментарі читачів мого блогу, розмістив під дописом ще й фотографію дружини Геннадія Григоровича з приміткою, що цілком розумію, з яких міркувань він призначив Катю керівником департаменту. А дружина Зубка, прочитавши мій опус, запросилась до мене на Фейсбуці в друзі. Після мого ігнорування вона влаштувала фейсбучний срач, а також зателефонувала чоловікові й зажадала, аби той вжив заходи.

Геннадій Григорович моментально розшукав мій телефон і став вимагати, щоби я, по-перше, взяв його дружину у фейсбучні друзі, а, по-друге, вибачився публічно перед нею за те, що використав невдалу фотографію, на якій дружина зовнішньо програє молодій Каті.

Але й це не все. Залишилось лише розповісти, де ж я взяв фотографію Зубчихи – щоби народ мав повну уяву про своїх слуг. Ця фотографія була аж ніяк не вкрадена з сімейного альбому – її зробили та опублікували житомирські журналісти під час публічної акції, влаштованої в лютому 2014 року мадам Зубко. Дружина народного депутата з метою зірвати сесію житомирської міської ради увірвалась у зал засідань мерії та стала роздавати депутатам картинки еротичного змісту, закликаючи шанувати «сучасне мистецтво». Після чого поперлась на трибуну… Полюбуйтесь на це «сучасне мистецтво» та оцініть, як проводить свій вільний час депутатська дружина, яка потім висловлює невдоволення, що її не в тому плащі сфотографували.

І ледь не забув про головне. Знаєте, як Геннадій Григорович пояснив мені своє право призначити секретарку на високу державну посаду? – Тим, що він на Майдані стояв. Втім, я цілком припускаю, що Г.Зубко не тільки стояв на Майдані, а навіть лежав – з Катрусею десь під барикадою.

В цій історії – як море в краплі води – віддзеркалена феодальна сутність суспільно-політичного ладу, який панує в Україні. Всі ці зубки, «вибившись у люди», тобто перейшовши до стану так званої аристократії, є хазяями життя, які глибоко переконані, що державні посади існують для того, щоби ними користуватись у своє задоволення.

Але цього їм мало. Вони хочуть, щоби їх ще й оспівували.

Володимир БОЙКО,

PRO-TEST