Микола Маломуж про попередні дані української розвідки щодо російської агресії в Азовському морі

Про порушення міжнародного права російською стороною, дані української розвідки та свідому чи несвідому провокацію з боку України розповів Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки.

Про причини агресії Росії в Азовському морі

Передовсім слід зазначити, що відбулося порушення міжнародного права з боку РФ. Уся міжнародна спільнота визнає, що агресія була, але в межах окупованого Криму.

Відповідно, Росія встановлює свої режими контролю в цих регіонах, повністю контролює кордон і акваторію.

Якщо за її визначенням це порушення вільної економічної зони, вона проводить заходи з затримання, застосовує зброю тощо. Зрозуміло, що ми цей формат знали.

Юридично ми діяли правомірно, оскільки це наша територія, ми можемо спільно використовувати Азовське море за угодою з Росією від 2003 року.

Але в цій ситуації потрібно було виходити з сьогоднішніх реалій. Наприклад, ми ж не йдемо на Донецьк, хоча це наша територія, бо розуміємо, що там бойовики, росіяни.

Ми розуміли з позицій розвідки, оборони, дипломатії, що буде потужний конфлікт. Заходження в ті зони, які Росія визначила як свої, передбачало відверті провокації, застосування зброї. Маючи цю інформацію, ми повинні були надзвичайно коректно відпрацювати маршрут. Передовсім мали бути регламенти, потрібно було повідомити наших міжнародних партнерів, а не лише Росію.

У цій ситуації можна говорити про те, що ми або несвідомо пішли на такі дії та потрапили в ситуацію, коли Росія провокаційно використала наш перехід, або свідомо, коли знали, що такий конфлікт буде, та послали ці кораблі.

Два катери, які мали формат річкового флоту, рухалися у відкритому морі в тих зонах, які Росія визначила як свої. Звісно, не було сумнівів, що Росія застосує зброю, використовуючи не війська, а підрозділи ФСБ прикордонних військ, виходячи з того, що це начебто ми порушуємо.

Хоча ми, згідно з нормами міжнародного права, й маємо рацію, але не опрацювали всі упереджувальні механізми, щоб у Росії не було навіть приводу нас у чомусь обвинуватити.

Хто зацікавлений у Керченському конфлікті

Поряд із військовим та правовим є ще й політичний формат. Ми і на території, контрольованій бойовиками, і в Азовському морі, де Росія намагається домінувати, маємо надзвичайно складну ситуацію.

Наша дипломатична, політична, військова мудрість має полягати в тому, щоб ми не давали приводу для провокацій.

Якщо йдеться про навмисний формат руху наших суден, щоб підставити їх, то це свідомий злочин. Наказ про переміщення суден дає начальник Генштабу, командувач військово-морськими силами, але в цій ситуації обов’язково треба консультуватися з верховним головнокомандувачем.

Найімовірніше, такі делікатні теми отримують погодження президента. Тим паче, там були співробітники СБУ. Багато наших експертів, дипломатів, політиків висловлюють позицію, що це було зумисне, з політичною метою впливу не лише на майбутні президентські вибори, а й на електоральні настрої.

Розділити людей, які за та проти запровадження воєнного стану, перенести вибори.

Це електоральне надбання дуже негативне. З одного боку патріоти, які підтримують воєнний стан, а з другого – помірковані, опозиція. Тобто ми знову ділимо країну навпіл.

Що знала українська розвідка

Стратегічна, військова, прикордонна розвідки вказували на те, що Росія готує такі провокації, буде затримувати судна.

Після першого регламентного проходження наших катерів, які нормально прибули в наші порти, Росія чітко визначила, що більше проходжень військових суден України не буде, вона використає для цього всі засоби.

Оперативна інформація свідчить про те, що Росія готова діяти не лише в сенсі закриття акваторії, а і в сенсі переслідувань російськими прикордонними службами.

Нагадаємо, кривдників українських моряків змусять відповісти за скоєне: подробиці рішення.

Як повідомляла Politeka, долю українських моряків вирішено: “суд” у Криму виніс вердикт. 

Також Politeka писала про воєнний стан.