Тарас Семенюк: прокремлівська Італія, настрої Євросоюзу, зняття з Росії санкцій

Про що свідчить заява заступника прем’єра Італії, який вважає Крим російським, які зараз політичні тенденції на Апеннінах та в Європі загалом, про тренд зближення світової спільноти з Путіним та можливість зняття з Кремля санкцій розповів гість Politeka Online Тарас Семенюк, експерт із міжнародних питань центру “Київстратпро”.

Щодо «визнання» Маттео Сальвіні російської анексії Криму законною, а Майдану – псевдореволюцією

Очевидно, що позиція пана Сальвіні – це його власна думка, яка не висвітлює позицію уряду Італії. Він міністр внутрішніх справ Італії, спектр влади, який має Сальвіні, дуже потужний. Звичайно, він сьогодні відіграє роль лідера, дуже часто присутній у соцмережах, де показує кожен свій крок. Вибрано тактику постійної присутності серед виборців. Він персона емоційна, навіть подейкують, що Сальвіні – такий собі тіньовий голова уряду, який задає тон діяльності всій політиці Італії. Однак це була його власна думка. Я його не захищаю, а схиляюся до офіційної позиції, яку висловлює італійський уряд та Міністерство зовнішніх справ. Італія підтримує територіальну цілісність України.

Я рекомендував би слідкувати за позицією уряду, а не окремих послів. Очевидно, що в сьогоднішній владі Італії є представники, які виступають за зближення з Росією. Це питання не лише самої Італії. Президент США Дональд Трамп також заявляв, що є потреба налагоджувати зв’язки з РФ. Німеччина в цьому самому тренді.

Очевидно, що в Європі та цілому світі існує цей дискурс, нікуди від нього ми не дінемось.

Те, що окремі представники влади Італії заявляють про бажання налагоджувати зв’язки з РФ – це їхня приватна позиція. Коли ми офіційно почуємо від уряду Італії, що вони беруть такий курс, тоді для нас стане зрозуміло, яких наслідків можна очікувати. Водночас не брати до уваги висловлювання таких високопосадовців ми також не можемо. Ми повинні на це зважати, вже зараз думати, як ми будемо вибудовувати комунікацію з Італією в межах національних інтересів України.

Щодо співпраці італійських політичних сил із російськими, не з українськими

Це апеляція до наших провладних та опозиційних партій у парламенті, які мали б шукати зв’язки, комунікацію з ідеологічно близькими партіями різних країн Європи, не лише Італії. Таким другом в італійській політиці є Демократична партія. Колишній прем’єр-міністр Італії Маттео Ренці, який донедавна очолював цю партію, був великим другом України. Як буде зараз, коли ця партія в опозиції – ми не знаємо. Італійські демократи висловлюють дуже чітку й жорстку позицію щодо Росії – вони виступають за збереження санкцій, не визнають анексію Криму, окупацію Донбасу російськими військами. Однак одного їхнього голосу недостатньо.

Очевидно, що зараз італійська влада сформована з партій, які симпатизують Росії.

У партії “Ліга” є угода про співпрацю з “Єдиною Росією”, яку було підписано близько 2 років тому. Сальвіні неодноразово їздив до Кремля, фотографувався з Путіним, публікував свої фото в футболці з зображенням президента Росії. Відповідно, це проросійський політик. Остання його заява продемонструвала, що він більше симпатизує позиції Росії, ніж італійського уряду. До чого це може призвести, складно прогнозувати.

Пан Сальвіні в італійській політиці намагається грати першу скрипку. Він із плеяди політиків, які відстоюють національні італійські інтереси. Все найперше для Італії, Євросоюз – це зло, треба боротися проти Брюсселя, проти гегемонії Німеччини, Парижу, відстоювати власні інтереси – це було в його передвиборчій діяльності. Це пов’язано передовсім із біженцями, які прибувають до Італії.

Італія – це країна, яка приймала найбільше біженців, від 600 тис. осіб на рік.

Очевидно, що це створювало дискомфорт італійцям, які неодноразово жалілися, що країна перетворилася на табір для біженців. Біженці – це люди, які не мають роботи, якогось статусу, шукають, як прожити. Це створює підвищення криміногенної ситуації, тероризму. Італія переживає непрості часи. Пропозиція правильно проводити міграційну політику, яку висував Сальвіні, доволі радикальна. Фактично закрили всі порти Італії, вони не можуть приймати кораблі. Певній частині італійців це сподобалося, бо нарешті, як пишуть видання, починається якийсь лад. Однак у мене склалося враження, що уряд не готовий адекватно вирішувати економічні питання.

Під час передвиборчої кампанії його союзники по коаліції партія “П’ять зірок”, лідером якої є комік, який колись озвучував мультики, обіцяла виплати людям, так звані соціальні подачки. А економіка країни не може гарантувати ці виплати, тобто це своєрідний популізм. Відповідно, це породжує негативну реакцію експертного середовища, яке рахує кожну копійку італійських видатків. Економіка не може забезпечити ці виплати. Це веде до того, що якщо люди отримають ці гроші, то вони не будуть працювати. Це небезпека популістичних заяв, які робили ці політики.

Щодо одностайності Євросоюзу в питанні санкцій

Україна не має ворогів у ЄС, лише опонентів. Ними є країни, які мають іншу позицію. Італія не може скасувати санкції, бо в Євросоюзі діє принцип консолідації, консенсусу, коли всі країни мають за це проголосувати. Однак Італія може вплинути на дискусію, інакше кажучи, використати своє право вето на подовження санкцій. А це небезпечно, це серйозний сигнал, і пан Сальвіні про це заявляв.

До цього Італія теж виступала з критикою щодо санкцій – вона вимагала від Берліна та Парижа як від країн-учасниць Нормандського формату звіту, як відбуваються процеси з налагодження миру на Донбасі, бо зняття санкцій із Росії прямо залежить від деескалації на Донбасі. Коли Берлін та Париж звітували – це враховували, відповідно – продовжували санкції. Що ж буде в грудні, під час перегляду санкцій, прогнозувати складно.