Назар Приходько про ультиматум президенту, територію совісті та руку Кремля

Про акцію та мотивацію

Там відчувається, коли щось буде, а коли нічого не буде. Там досить прозора атмосфера.

Від 300 до 500 людей там увесь час. Живуть, мерзнуть. Борються, інакше кажучи.

Мотивація у таких, як я, є ще з 1 грудня 2013 року: довести Революції Гідності до логічного завершення, навчити владу виконувати обіцянки, на яких вона приходить, домогтися справедливості для всіх людей, незалежно від їхнього соціального статусу.

Я розумію, що справедливість – дуже гучне слово. Але ж її прагнуть реально всі. Недарма в розмові всі постійно використовують «справедливо – несправедливо». Ми боремось за якусь таку справедливість для всіх і розуміємо, що якщо не боротися, якщо нічого не робити, потім звинувачувати доведеться тільки самих себе.

Якщо ти вийшов з якимись вимогами, то досягай цього. Це, власне, головна мотивація: досягти поставленої мети.

Про потреби, вимоги та імпічмент

Ми не заявляли про велику соціальну реформу. Ми заявляли про велику політичну реформу. Візьмемо це як базу.

Ця база, в тому вигляді, в якому вона заявлялась, проіснувала два дні. Через підводні камені та не дуже порядну поведінку деяких організаторів.

Якщо спочатку стояли три вимоги – скасування депутатської недоторканності, зміна виборчого законодавства, створення антикорупційного суду, – то вже першого дня, 17 жовтня, на противагу іншим організаторам один із лідерів Валентин Наливайченко сказав, що необхідно ухвалити закон про імпічмент президента, з цього треба починати. До початку акції представники від руху «Справедливість» занесли ці вимоги до Адміністрації президента. Про це на жодному владному чи близьковладному каналі жодної інформації не було.

Ідея внести пункт про закон про імпічмент президента була в повітрі. Про це говорили все більше і більше. А тут я повернусь до непорядної поведінки деяких організаторів.

Чомусь певні представники ліберального крила та представники різноманітних антикорупційних і грантових організацій взяли на себе повноваження заявляти, що вони репрезентують думку всіх присутніх і що вимоги щодо закону про імпічмент президента у них немає. Центр протидії корупції почав волати, рух «Чесно», Transparency Іnternational, «Реанімаційний пакет реформ». Вони відмежувались. Через це відбулась певна чистка.

Якщо ми говоримо про депутатську недоторканність, то ухвалювати лише її – це неправильно. Адже це в певний спосіб відкриває шлях для диктатури однієї особи, яка сидить на Банковій. У якої недоторканність буде і не буде механізму відкликання з посади. А депутати будуть роздягнені перед законом.

Ми виступаємо за зняття недоторканності з усіх. Якщо ти корупціонер, державний зрадник, тебе не має захищати недоторканність.

Про руку Кремля та фінансування протестів

Рука Кремля – це Порошенко. Проаналізувавши ефіри російських телеканалів, можна помітити, як там зараз відбілюють Порошенка.

Наприклад, фраза експерта: «При всей нашей ненависти к Порошенко, он гибкий и с ним можно договариваться». Хтось там, здається, Жириновський, казав, що «Порошенко должен показать силу и разогнать протест».

Виймають з якихось шухляд сивоголового зрадника Володимира Олійника. І він заявляє, що він фінансує один із наметів.

Я на сусідній намет можу наліпити, що його спонсорує королева Єлізавета II. Давайте говорити предметно.

Арсен Аваков (саме він заявив про фінансування намету Олійником, – ред.) – ще один такий вартий довіри, що в мене запаморочення буде. У Авакова і його покемонів Шкіряка, Геращенка та інших риторика будь-якого протесту в Україні – це рука Кремля.

За що отримав Барна? Саме за таку риторику. Коли він ветерану батальйону «Донбас» задвинув, що він, ветеран, відпрацьовує кремлівські гроші. І справедливо отримав по обличчю.

Давайте говорити прямо: невже ми перетворюємось на якесь УРСР-2? Де партія сказала треба, комсомол відповів – є, а будь-який протест, це, як казали, «иностранные агенты и западные интервенты».

Давайте дійдемо розуміння: якщо ми будуємо демократичне суспільство, де кожен має право на мирний протест, то риторика Порошенка, якого відбілює Кремль, Авакова, який грає в свою особисту гру, йде в розріз із тим, що вони ж декларують, коли їм це вигідно.

Про механізм протесту

Після зачистки від неблагонадійних елементів, які намагались протест злити, ходили самі на Банкову без вотуму довіри, було прийнято рішення: давайте наведемо лад усередині для нормальної координації, стратегії перспектив.

Далі на території під парламентом, яку ми називаємо «територією совісті», було створено табір у таборі, табір військових, які разом із нами вийшли на протест: представники батальйонів «Донбас», «Айдар», деякі демобілізовані із ЗСУ та інших військових підрозділів, навіть певні окремі представники з Нацгвардії є, з бойових батальйонів – імені Кульчицького та «Азов».

Табір було створено, і він контролює на території безпеку, слідкує, щоб не було провокацій.

Адже після 17 жовтня, коли справедливо розлючений натовп розносив металодетектори, було прийнято рішення, я так розумію, що начальником київської поліції Крищенком, про те, щоб перестати обшуковувати.

Нікого не обшукують, що відкриває двері: занось, що хочеш. Це означало б, що на ранок будь-якого дня у нас у наметах могли познаходити все, що захочете: автомати, гранатомети, гранати. І сказали б, що це ми озброїлись.

Є політичний табір, якій продовжує лобіювати політичні вимоги, плюс закон про імпічмент. Триває нормальна координація.

Про ультиматум президенту і план дій

Це було в суботу. Я не представник військових, але я знаю, що вони вимагають: самостійного внесення законопроекту про імпічмент президента і внесення закону про Антикорупційний суд, бо, за рішенням Венеційської комісії, це має робити саме він. Для цього два депутатські законопроекти було відкликано: законопроекти депутата від БПП Алексєєва та Єгора Соболєва.

Вони були відкликані, двері відкриті, занось, Петро. Але поки що не квапиться. Парламент цього тижня не працює. Але не треба надягати красивий костюм і нести під камерами Парубію. Передай у Секретаріат ВР.

Якщо президент цього не зробить, в п’ятницю ввечері військові самі скажуть, що буде далі.

Ми далі стоїмо. У політичному таборі продовжують стояти дві політичні сили, які представлені широко: «Рух нових сил» Михайла Саакашвілі та рух «Справедливість» Валентина Наливайченко. Також є намет «Самопомочі».

Саакашвілі оголошував, що це тиждень семінарів, він хоче проводити просвітницьку роботу на політичному ґрунті, пояснювати людям, хто за що в Україні відповідає.

На території регулярно і щодня з’являються Саакашвілі, Соболєв, Семенченко, Наливайченко, Сакварелідзе. А заявляли про участь в акції 23 політичні партії та організації. Так, є представники таких сил, у яких ще немає структур. Вони приходять, але немає можливості тримати там якийсь свій намет.