Ефективність, а не кількість: експерт розповів, як ЗСУ вдалось стабілізувати ситуацію на Сумщині
Про це він розповів у своєму блозі.
Як розповідає експерт, Генштаб повідомив, що ЗСУ відтіснили противника подалі від Сум, зупинили його просування по лінії «Юнаківка – Яблунівка – Новомиколаївка – Олексіївка – Кіндратівка – кордон рф – плацдарм на території рф у Глушковському районі Курської області», а також звільнили населений пункт Андріївка. Окрім того, додає він, у повідомленні Генштабу зазначено, що ЗСУ проводять заходи із підготовки та здійснення контрнаступальних дій.
«Фактично Генштаб своїм офіційним повідомленням підтверджує наші наміри контратакувати з метою витіснити противника з території Сумщини, відкинути його назад у росію. Можливо, навіть йдеться про створення буферної зони саме на території Курської області, а не на Сумщині, як хотів ворог. Тобто ситуація виглядає саме так. Важкі, складні бої, ворог застосовує значні сили, але нашим підрозділам дійсно вдалося не дати їм рухатися в бік Сум, аби мати якісь плани на напівоточення чи оточення Сум, посилення обстрілів, можливо навіть і заходу в обласний центр», - коментує Олександр Мусієнко.
Також він згадує публікацію The Wall Street Journal про те, що росія сконцентрувала близько 50 000 свого особового складу на цьому напрямку, що втричі більше за угрупування ЗСУ. Як зазначає експерт, російських військ всюди більше, але ЗСУ тримаються, тож не варто оцінювати сили сторін лише за чисельністю.
«Якщо відштовхуватися тільки від кількості, то російська армія мала би завалити українську просто числом, навіть не діючи особливо. Але ж чомусь вони цього не зробили. Виникає запитання – чому? Тому що треба не чисельністю вимірювати, а насамперед ефективністю та якістю, чого ці підрозділи змогли досягти або у перспективі зможуть. Єдиний критерій, яким треба оцінювати ситуацію і все, що відбувається, – ефективність», - пояснює Олександр Мусієнко.
Як повідомляла Politeka, Кулик заявив, що на саміті НАТО Трамп підписався під тим, що Україна має отримати допомогу.
Також Politeka писала про те, що Бортник пояснив, чому ціна за вступ до ЄС така висока: кластери, реформи та поступки.