Історичні хроніки з Русланом Бізяєвим: про гонитву хімічних озброєнь між СРСР і Німеччиною
Політолог Руслан Бізяєв у своєму блозі «Історичні хроніки» розповів про гонитву хімічних озброєнь провідних країн світу у 20-х роках минулого століття, зокрема Німеччини та СРСР, та про випробовування ними на секретному полігоні хімічної зброї.
Політолог зазначив, що влітку 1925 року Німеччиною разом з іншими країнами був підписаний Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів. За його словами, 2 грудня 1927 року до протоколу приєднався і Радянський Союз, а 5 квітня 1928 року грамота про його ратифікації ЦВК була передана послом В. Довгалівське на зберігання уряду Французької республіки.
«Але ні Німеччина, ні СРСР не збиралися припиняти гонитву хімічних озброєнь. Однак не варто гнівно звинувачувати уряди цих країн хоча б з двох причин. По-перше, всі провідні у військовому відношенні країни, як-то Англія, Франція, США та інші, продовжували гонитву хімічних озброєнь. А по-друге, Женевський протокол забороняв застосування отруйних речовин, а їх виробництво, зберігання і наукові дослідження в області ОР і хімічного захисту забороні не підлягали. Формально ні Росія, ні Німеччина не порушували Женевського протоколу», - розповів Бізяєв.
Він пояснив, що Німеччина лише порушувала статті Версальського договору, але правомочність цього договору оскаржували обидві держави. Політолог зазначив, що у 1926 році СРСР і Німеччина домовилися про створення на території Росії секретного полігону для випробувань хімічної зброї, і спочатку деякі досліди йшли на хімічному полігоні під Оренбургом, а з 1928 року - у селі Шихани. Бізяєв додав, що німецькою мовою селище стало називатися Чихани, а випробувальний об'єкт - «Томка». Хімічне управління РККА мало намір випробовувати на полігоні нові засоби і методи застосування ОР артилерією, авіацією, газометами, а також нові способи і засоби дегазації зараженої техніки та місцевості. За словами політолога, аналогічні цілі переслідувала і німецька сторона.
«Влітку 1933 року німецький персонал покинув «Томку». Після від'їзду «гостей» інтенсивність робіт на полігоні Шихани дещо знизилася, проте за його функціонуванням, як і раніше, стежило командування РККА і виділяла певні кошти на його розвиток, виходячи з можливостей наркомату. Весь подальший розвиток тодішньої зброї масового ураження у двох країнах пішло своїм шляхом. І іпритовий меч Рейху кувався точно не в СРСР», - заявив Бізяєв.
Раніше Politeka повідомляла, що Бізяєв розповів про відносини Польщі та СРСР після Першої світової війни.
Крім цього, для Politeka Бізяєв розповів, як за допомогою Сполучених Штатів Америки поліпшувалася армія СРСР в 30-х роках ХХ століття.