Історії жінок, які загинули на Майдані і в АТО, вразили українців: “не можна читати без сліз”

Революція гідності – подія, яка показала всю силу і міць українців. Ми показали, що не дозволимо на собі їздити, не віддамо свободу, заявили, що заслуговуємо кращого майбутнього. Давайте не будемо забувати про подвиг кожного з тих, хто має відношення до Евромайдану, а особливо, про Героїв Небесної Сотні і АТО

Антоніна Дворянец народилася в 1952 році в Чорнобилі, де і виросла. Коли сталася аварія на ЧАЕС, вона і її чоловік брали участь в ліквідації пожежі. Після цього сім’я переїхала в Бровари, жінка змінила кілька робіт, але залишилася такою ж свідомою і небайдужою українкою. Вона, як і її чоловік, брала участь в протестах проти злочинної влади – проти Кучми, в Помаранчевій революції та Євромайдані, який, на жаль, обірвав її життя, повідомляє Clutch.

18 лютого чоловік Антоніни поїхав на роботу в Чорнобиль, але, за його словами, відчував щось недобре. В 11 вони поговорили по телефону, як виявилося, останній раз. Як з’ясувалося пізніше, коли «беркутівці» жорстоко били хлопців на барикаді, жінка побігла їм на допомогу, замість того, щоб втекти і сховатися. Тоді один з «Беркутів» почав бити її палицею. Фотограф, який був поруч з нею, спробував допомогти Дворянець, але отримав сильний удар і втратив свідомість. Коли прийшов до тями, Антоніна була вже мертва.

Людмила Шеремет народилася в Макіївці (Донецька область), проте пізніше переїхала до Хмельницького. Працювала анестезіологінею і акушеркою-гінекологінею. Події євромайдану дуже схвилювали жінку, тому вона вийшла на мітинг під будівлю СБУ в Хмельницькій області. Там Людмила отримала вогнепальне поранення в голову. Лікарі кілька днів боролися за її життя, але вона померла, не приходячи до тями.

Ольга Бура – ще одна героїня – народилася в селі Ріпнів (Львівська область), але в кінці 2013 року була в Києві зі своїм чоловіком. Вони були на Майдані з самого початку, допомагали «Морський сотні» Саммооборони. Під час протестів вона отримала травму, в результаті якої померла в лікарні 10 березня. Інформації про те, де саме і за яких обставин Ольгу поранили, знайти не вдалося.

Жінок, які боролися і загинули в АТО, а вірніше, в війні з Росією, на жаль, дуже багато. Давайте не будемо знецінювати їх заслуги і подякуємо за те, що не віддають нашу державу і свободу. Кожна жертва війни внесла вагомий внесок в історію України. Ми напишемо лише про одну з них, але це не означає, що ми не пам’ятаємо про всіх інших.

Так, Сабіна Галицька була старшою медсестрою і молодшим сержантом в 10-й гірничо-штурмовій бригаді. Вона пішла в АТО добровільно, тому що хотіла рятувати військових.

Сабіна їхала в БРДМ разом з кількома військовослужбовцями, коли в машину потрапила протитанкова керована ракета. Дівчина загинула відразу ж, ще один військовий був поранений. Поховали її вдома, в Житомирській області.

Давайте будемо пам’ятати про цих та тисячі інших жінок, чоловіків і дітей, які віддали свої життя за майбутнє нашої країни. І зробимо так, щоб їхні жертви не були марними.

Нагадаємо, розстріл Небесної сотні: як гинули Герої, хроніка подій 18-21 лютого

Як повідомляла Politeka, витівка політиків на алеї Героїв Небесної Сотні обурила українців, з’явилося відео

Також Politeka писала про хамство і сміття: в Києві Сквер Небесної сотні перетворили в нічліг для бездомних