Українські ігри у міжнародному гемблінгу: журналісти з'ясували, як Костянтин Буряченко пов'язаний з платіжними системами Piastrix і Payeer
Проте час від часу в цьому ланцюзі спливають конкретні імена. Останнім часом у розслідуваннях журналістів усе частіше почало фігурувати ім'я Костянтина Буряченко, уродженця Донецька, чий шлях простягнувся від українських банків та терміналів до європейських фірм, що обслуговували ринки азартних ігор.
Як людина з тіні платіжних систем раптово стала героєм новин та чому навколо його імені розгортається масштабна цифрова кампанія — пише портал Антикор.
Таємниче закриття Piastrix та спроби «зачистити» інтернет
Навесні 2026 року серія журналістських розслідувань прямо вказала на зв'язок Костянтина Буряченка з платіжними сервісами Payeer та Piastrix, які тривалий час обслуговували російський ринок онлайн-гемблингу. Зокрема, на початку травня в Telegram з'явився детальний матеріал про роль Буряченко у проєкті Piastrix, який, щоправда, вже за день був безслідно видалений. Проте цифрові архіви надійно зафіксували як сам текст, так і факт його зникнення.
Невдовзі після цього події почали розвиватися стрімко. У липні 2026 року сервіс Piastrix офіційно оголосив про повне припинення роботи: спочатку зупинилося поповнення рахунків, а згодом доступ до кабінетів закрили остаточно. Паралельно з цим в українському та російському сегментах інтернету почався масовий вихід позитивних матеріалів зовсім іншого характеру. У статтях Костянтин Буряченко раптово постає досвідченим мотоциклистом із Житомира та активним зоозахисником. Подібні публікації з'явилися на безлічі майданчиків із посиланням на персональний сайт — це класичний приклад SEO-замещення, коли за допомогою штучної видачі намагаються приховати негативну інформацію.
Міжнародна мережа компаній: від Грузії до Польщі
Аналітичні та журналістські розбудови показують, що Буряченко роками будував структуру присутності в різних юрисдикціях. Ще у 2016 році він зареєстрував у Грузії компанію Fingate LLC, через яку дослідники простежують зв'язок із тими ж Payeer та Piastrix. Хоча у 2023 році він подав документи на її ліквідацію, створена мережа продовжила функціонувати.
Географія активів вражає своєю масштабністю:
- Чехія: у 2017 році з'явилася компанія KVB Solutions s.r.o., де він був власником і директором до лютого 2020 року, а також структура Blackshire United.
- Польща: володів компанією Beltime Solutions у 2018–2020 роках та входив до наглядової ради Online Service Solutions S.A.
- Велика Британія та інші: у реєстрах також фігурують GB Software Online Solutions LLP, Remed PL та Platymo.
Серед ключових партнерів Буряченка виділяються громадянин РФ Денис Глинчевський (який приїжджав розвивати українську структуру «Альфа-Банку») та Віталий Брилєв. Усі троє перетиналися в польській Online Service Solutions, а згодом їхні імена спливали в українських компаніях «Медпрофцентр» та «Ремед», через які, за версією розслідувачів, під виглядом закупівлі обладнання могли виводитися кошти за кордон.
Український слід: від «Альфа-Банку» до скандального IBOX Bank
Зв'язки Буряченка глибоко вкорінені й в український банківський сектор. Глинчевський свого часу залучив його ще до роботи в донецькому регіональному відділенні «Альфа-Банку», звідки обидва згодом перейшли до структур IBOX Bank. Разом із ними в банку працював менеджер із Москви Євген Березовський, який обіймав посаду старшого віцепрезидента з корпоративного бізнесу.
Сам банк активно обслуговував гемблингові платформи, а у 2022 році першим в Україні отримав ліцензію КРАІЛ на організацію азартних ігор. Проте вже 7 березня 2023 року Національний банк України позбавив IBOX Bank ліцензії та ліквідував його.
Як працювали платіжні шлюзи високого ризику
За своєю суттю Piastrix розвивався як електронний гаманець, орієнтований переважно на російський ринок та рубль, тоді як сервіс Kvitum став його практично дзеркальним клоном під українську гривню. Розслідувачі відзначають повну ідентичність їхнього дизайну, інтерфейсу та алгоритмів роботи.
Через ці платформи проходили мільйонні платежі від десятків онлайн-казино та букмекерських контор, серед яких 1xBet, Pin-Up, «Вулкан», Mostbet та інші. Класична схема базувалася на використанні «дропів»: дрібні суми проводилися через мобільні рахунки, а великі — через P2P-перекази з комісією сервісів на рівні 5–10%. Враховуючи, що загальний оборот офшорного гемблингу в Росії обчислюється трильйонами рублів на рік, подібні платформи називали ключовими каналами для виведення цих капіталів. У свою чергу, Payeer також неодноразово потрапляв під штрафні санкції європейських регуляторів у Литві та Естонії через використання для обходу обмежень після початку повномасштабного вторгнення.