Рішення суду у справі Шабуніна – сигнал суспільству: не можна порушувати закон, прикриваючись антикорупцією, – медіа

Справа голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна викрила подвійні стандарти «антикорупціонерів». Разом з тим, вона є сигналом всім професійним активістам про неминучу відповідальність за скоєне.

Про це йдеться у матеріалі «Інформатора».

«Історія Шабуніна – діагноз системі подвійних стандартів, де під прикриттям «антикорупції» чиниться політичний тиск, незаконне лобіювання інтересів окремих наближених до НАБУ персонажів, та таке ж фінансове збагачення і уникнення відповідальності. Рішення суду щодо Шабуніна має стати сигналом для всіх професійних активістів: «антикорапшн» не позбавляє від відповідальності», – йдеться у публікації.

Автори наголошують, що Віталій Шабунін з 2013 року очолює ГО «Центр протидії корупції», яка лише за останні три роки отримала понад 3,5 млн доларів переважно від західних донорів. Більшість цих коштів витрачалась на внутрішню діяльність, зокрема через рахунки ФОП, зареєстрованого на самого Шабуніна.

Значну частину критики викликає не лише фінансова діяльність ЦПК, а його непублічна співпраця з НАБУ та вплив на кадрові призначення й публічні кампанії.

«Його ЦПК безпосередню пов’язаний із офіційною системою «антикорапшну»: надає «медійну підтримку» розслідуванням НАБУ. За словами експертів, так відбувається, коли Бюро потрібно прикрити відсутність доказів», – повідомляють журналісти.

Окрему увагу у статті приділено ролі НАБУ у захисті Шабуніна, яке на всіх етапах справи надавало незмінну підтримку своєму «співзасновнику».

По-перше, наголошують журналісти, НАБУ намагалося «поховати» власні розслідування, які змушене було вести щодо Шабуніна.

По-друге, за даними видання, адвокатом Шабуніна став колишній детектив Бюро Рокунь. У 2018 році він був причетний до організації незаконного стеження за синагогою, а через рік – і в ЄСПЛ. Тоді НАБУшники втягнули Україну у міжнародний скандал, оскільки діяли поза правовим полем. Як виявилося зараз, Рокунь ще й не знає елементарних норм кримінально-процесуального законодавства.

По-третє, НАБУ фактично поділилось матеріалами свого провадження з Шабуніним і його адвокатом, попри законодавчу заборону. Йдеться про протоколи допитів Новікова та Ситника, які Рокунь намагався долучити до матеріалів справи Шабуніна під час суду.

Автори статті нагадують, що ключовим елементом справи стала фіктивна служба Шабуніна у 207 батальйоні територіальної оборони. Активіст за весь період служби з’являвся в батальйоні всього кілька разів. Тим часом отримував не лише звичайне грошове забезпечення – понад 20 тис. грн, але й «бойові» надбавки – до 30 тис. грн щомісяця. Його жодного разу не бачили на передовій, але постійно зустрічали в київських ресторанах.

У матеріалі зазначається, що до справи причетний також Дмитро Шерембей – соратник Шабуніна, тричі судимий за крадіжки, який також служив у 207 батальйоні та отримував бойові виплати, не з’являючись у частині. Саме він був причетний до скандалу з автомобілем, який Шабунін отримав для армії, а використовує, за даними видання, для особистих потреб. Справи щодо Шерембея та шахрайства з автівкою чекають на свої підозри, які мають бути оголошені найближчим часом.

Яке відомо, 11 липня 2025 року ДБР оголосило Шабуніну підозру за двома статтями – ухилення від служби та шахрайське заволодіння майном.