«Везерфорд Україна» підозрюють у схемах із тендерами: корупція, псевдолокалізація та зв’язки з агресором

Про це пише сайт Informators.press.

Компанія ТОВ «Везерфорд Україна», яку очолює Олександр Тертиченко, що активно просуває в Україні інтереси білоруських компаній, опинилася в центрі скандалу через підозри у корупційних схемах. Як повідомляє видання «Антикор», «Везерфорд» маючи сталі зв’язки із рф, виграла вже більш ніж сто тендерів на загальну суму понад 3 млрд грн, основним замовником яких є державне підприємство «Укргазвидобування».

Також журналісти з’ясували, що «Везерфорд Україна» порушує вимоги закону про локалізацію, який передбачає використання не менше 20% українських компонентів у товарах, що закуповуються за державні кошти. Більшість обладнання, яке постачається компанією, є імпортованим, а локалізація обмежується лише частковим складанням в Україні. А умови багатьох тендерів змінювалися таким чином, щоб компанія залишалася єдиним можливим переможцем, як, наприклад, це було з тендером «Укрнафти». І це все відбувається на тлі внесення Національним агентством з питань запобігання корупції материнської компанії Weatherford до списку міжнародних спонсорів війни.

Крім того, занепокоєння викликає зв’язок «Везерфорд Україна» з Росією. Попри санкції, Weatherford продовжує співпрацювати з російським гігантом «Роснефть», створюючи нові робочі місця в РФ.

У розслідуванні також згадується Наталія Рудевич, яка з 2010 по 2020 роки працювала директором «Везерфорд Україна», а потім перейшла на керівні посади в державних компаніях, зокрема в «Укргазвидобуванні» та «Укрнафті». Її перебування на посаді супроводжувалося підписанням вигідних контрактів з «Везерфорд Україна» на сотні мільйонів гривень. Наразі вона займає посаду головної радниці директора з нафтогазових сервісів в АТ «Укрнафта», що дає їй можливість продовжувати лобіювати інтереси приватної фірми.

Ще одним фігурантом розслідування є Дмитро Солнишкін, громадянин Росії, який раніше працював у Weatherford, а сьогодні курує «Везерфорд Україна» через свої компанії. А Віталій Мельник, теж колишній директор «Везерфорд Україна», за даними джерел, використовував підставні компанії для обналу державних коштів для Тертиченка. Однак після повномасштабного вторгнення він передав свій бізнес дочці Юлії Мельник-Дєдович, а сам продовжує фінансові оборудки вже через інші компанії разом із партнером Ігорем Стасюком.

Таким чином, розслідувачі дійшли висновку, що успіх «Везерфорд Україна» базується не на якості продукції чи послуг, а на корупційних зв’язках, маніпуляціях з умовами тендерів та схемах псевдолокалізації. Компанія, попри санкції та війну, зберігає зв’язки з російськими та білоруськими бізнесами, продовжуючи співпрацю з державними підприємствами України. Це підкреслює проблеми вибіркового правосуддя та зловживання з боку правоохоронних органів, які дозволяють таким підприємствам працювати на стратегічних ринках країни і за рахунок цього наживатися.