Володимир Лукʼяненко: як стратегічна промисловість працює під російським ковпаком
В Україні уже арештовано російських активів більш як на 30 мільярдів гривень. У липні Шевченківський районний суд Києва передав національному агентству АРМА корпоративні права й сумського заводу "Насосенергомаш".
Старший у родині – Володимир Матвійович Лук’яненко є почесним громадянином Сум, одним із найвпливовіших людей регіону й одним із останніх у поколінні українських "червоних директорів".
Свого часу він встиг отримати звання Героя Соціалістичної Праці, покерувати міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР, а в незалежній Україні попрацювати багатолітнім директором згаданого об’єднання імені Фрунзе.
Нині патріархові уже 84 роки. Тому реальні важелі управління бізнесом все частіше сходяться до рук його сина Володимира Володимировича Лук’яненка, громадянина Російської Федерації, співвласника групи компаній "Гидромашсервис" (ГМС), яка займає панівне становище у забезпеченні помпувальним обладнанням російських нафтогазовидобувників.
Родина Лук'яненків контролює групу компаній «Гидромашсервис» (ГМС), яка постачає російських нафтогазовидобувників помпувальним обладнанням. Підприємства родини обходили санкції через компанії-прокладки, продовжуючи постачання до Росії. Через це Лук'яненко-старший потрапив до реєстру РНБО України та під санкції.
Однак, ситуація набула нового витка, коли наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, підписаним першим заступником Міністра Олегом Можним, АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання — Інжиніринг» було внесено до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів. Це дозволило підприємству вирішити фінансові проблеми та уникнути боргових зобов'язань.
Таким чином громадянин РФ продовжує працювати в Україні та отримувати надвисокі прибутки, використовуючи свої зв'язки та вплив для обходу санкцій і уникнення боргових зобов'язань.