Як син закарпатського "лісового мафіозі" Юрій Сойма "пиляє" гроші на Івано-Франківщині
Сімейство Соймів дуже добре відоме, мабуть, кожному мешканцю Закарпаття. Саме з цим прізвищем пов'язані найгучніші скандали в регіональній сфері лісового господарства . Це і незаконна вирубка, і продаж неврахованого лісу, і реалізація цінних порід деревини за ціною дров'яника, і використання кілька разів для продажу дерева тих самих бірок, і ще десятки порушень, які неодноразово потрапляли до ЗМІ.
Пишуть Акценти.
Юрій Сойма-старший свого часу понад 10 років керував Великобичківським лісгоспом у Рахівському районі і за цей час встиг здобути славу одного з найяскравіших представників "лісової мафії" Закарпаття, обзавестися десятком кримінальних проваджень та налаштувати проти себе значну частину місцевих жителів. Після реформи лісової галузі Сойма не втримався у кріслі директора, йому не допомогли навіть зв'язки у керівництвах району, області та навіть у Києві. Щоправда, для самого сімейства, як виявилося, це не стало проблемою.
Усі схеми Сойма-старший "передав у спадок" своєму синові – Юрію Юрійовичу Соймі. Він певний час також був директором лісгоспу, але у місті Хуст. Там Сойма-молодший докерувався до того, що кілька років тому довів весь лісгосп практично до банкрутства. "Рятувати" ситуацію довелося батькові. Той домовився, щоб низка інших лісгоспів області надала Хустському лісгоспу допомогу майже на 3 млн грн, які досі ніхто не повернув. При цьому борги із виплати зарплати за керівництва Сойми перевищували 3 млн грн. Куди пішли позичені гроші, можна лише здогадуватись. Так само, як і залишається уявити, який рівень негативу та невдоволення Сейму викликає у місцевих жителів та співробітників підприємства.
У нормальній ситуації було б проведено як мінімум жорсткий аудит діяльності директора лісгоспу із подальшим притягненням його до відповідальності. Але завдяки "даху" свого батька, Юрію Сойму-молодшого вдалося "сховати" у сусідній Івано-Франківській області. Більше того, не просто "сховати", а й підшукати йому хлібне місце директора Кутського лісового господарства. Здавалося б, історія з батьківським шлейфом кримінальних проваджень мала б якось розсудити молодого управлінця. Проте все вийшло навпаки. Сойма-молодший приніс із собою в Кутський лісгосп усі схеми та методи роботи батька.
За підрахунками співробітників лісгоспу, через недбалість та некомпетентність Сойми держава зазнала збитків у 50 млн грн. Виявилося, що минулого року Сойма не потурбувався про те, щоб отримати необхідні дозвільні документи на вирубку лісу в гірських районах для заготівлі та відпустки дров тим селам, які досі не газифіковані. В результаті – мешканці змушені були вдаватися до незаконної рубки, яка у 2023 році досягла колосальних масштабів уперше за всю історію лісгоспу. Сойма всіляко намагається приховати факт незаконного рубання. Якраз напередодні, у ніч проти 6 лютого, кілька невідомих чоловіків намагалися зламати кабінет начальника лісового відділу, щоб, як вважають працівники підприємства, вкрасти документи, що підтверджують багатомільйонні збитки.
Юрій Сойма фактично перетворив Кутський лісгосп на свою феодальну вотчину, де він пиляє не лише ліс, а й бюджетні гроші, причому скрізь, де тільки можна. Як кажуть співробітники підприємства, наприкінці минулого року Сейм майже на 700 тис. грн замовив запчастин для екскаваторів, вантажівок та автомобілів, які в роботі лісгоспу не використовуються. А його махінації із паливними картками зовсім досягли апогею. Закуплене за державні кошти паливо використовували не автомобілі лісгоспу, а приватний транспорт самого Сойми, його сім'ї і для продажу на стороні. І це все під час повномасштабної війни, коли на фронті конче потребують палива.
Із собою на Івано-Франківщину Сойма привіз і "сімейних" підрядників. Лише восени 2023 року Кутське лісництво уклало різних договорів на майже 700 тис. грн з М. Тандичем та Богданом Горинецьким. Останній також відомий на Закарпатті. Горинецький односельець Сойми-старшого і, як розповіли його колишні підопічні, неодноразово допомагав налагодити схеми та брав участь у них під час роботи Юрія Сойми у Великобичківському лісгоспі.
Як бачимо, "лісова мафія" Соймов щільно вкоренилася в регіоні і продовжує годуватися з "лісового" корита. Апетити цього сімейства та обсяги їх схематозів продовжують лише зростати. Зрозуміло, що все це було б неможливо без заступництва зверху – керівництва держпідприємства "Ліси України", а також районної та обласної влади Івано-Франківщини. Хочеться вірити, що незаконні оборудки і одного, і другого Сойми не залишаться поза увагою правоохоронців. Але поки що все говорить зовсім про інше.