Експерти представили план виходу України з кризи після карантину: "Це може стати реальним кроком для підтримки"

Експерти провели онлайн-конференцію в рамках консультацій для підготовки пропозицій до законопроєкту, який буде спрямований на підтримку вітчизняного бізнесу

Про це йдеться на порталі Української ради бізнесу.

Онлайн-конференція за участі Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, представників підприємств галузей машинобудування, металообробки та приладобудування, членів бізнес-асоціацій – членів Української Ради Бізнесу – відбулася у середу, 22 квітня.

Конференція була організована в рамках галузевих консультацій для підготовки пропозицій до законопроєкту, спрямованого на підтримку вітчизняного бізнесу після завершення карантину. Модератором конференції виступив голова Податкового Комітету Торгово-промислової палати України Дмитро Михайленко.

«Готові вислухати ваші пропозиції – як зупинити падіння економіки, відновити наші позиції в такій галузі, як машинобудування. Парламент уже прийняв низку антикризових заходів для виробників – наприклад, рішення про прискорену амортизацію основних засобів. На наш погляд, відсутність оновлення основних засобів виробництва є головною перешкодою, яка стримує розвиток українських підприємств. За підсумками зустрічі та з урахуванням ваших побажань буде підготовлено проєкт закону, і ми з вами повернемося до обговорення вже напрацьованого документу», – підкреслив Данило Гетманцев.

Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов перерахував шість заходів, які, на думку роботодавців, сприятимуть відновленню реального сектору виробництва:

• цільові довгострокові програми кредитування;
• використання публічних закупівель для підтримки національного виробника;
• кредитні канікули, перенесення термінів сплати кредиту після завершення карантину або пізніше;
• звільнення від плати за землю і від податку на нерухоме майно на місяць після карантину і пізніше;
• звільнення від сплати ЄСВ за працівника на період вимушеного простою;
• спеціальне мито на імпорт для вирівнювання платіжного балансу.

Учасники дискусії наголошували на необхідності стимулювати внутрішній попит на продукцію машинобудування і сприяти технологічним інноваціям. Також виробників хвилюють питання перенесення термінів сплати кредитів та доступне кредитування. Крім того, представники підприємств пропонували вдосконалити закон про публічні закупівлі, аби українські виробники мали перевагу перед іноземними в тих закупівлях, які здійснюються за бюджетні кошти.

Парламентський комітет з питань економічного розвитку розробляє законопроєкт про локалізацію, який надасть переваги під час закупівель українським виробникам, зазначив, коментуючи пропозиції учасників наради, Дмитро Кисилевський. «Ми виділили кілька галузей, де держава або є єдиним покупцем, або має значну частку в закупівлях. Це залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт (автобуси, тролейбуси, трамваї), обговорюємо також енергетичне машинобудування, комунальну техніку, спецтехніку. Якщо виробництво твоєї продукції локалізоване в Україні на певну частку, – ти отримуєш право брати участь у закупівлях. Якщо ні – то не маєш права. Це дозволить відрізати імпортерів, які просто везуть сюди техніку, але не створюють нічого в Україні», – пояснив заступник голови комітету.

Віталій Смердов, директор Палати податкових консультантів, перерахував кілька податкових заходів, які можуть допомогти машинобудівним підприємствам під час кризи. Зокрема, деякі механізми, відпрацьовані на галузі сільського господарства, можливо поширити і на машинобудування, наприклад: часткове відшкодування витрат на залучення кредитів всередині України. Також, на думку експерта, варто розглянути можливість хоча би тимчасового зниження розміру єдиного соціального внеску за умов збереження кількості працівників.

Президент Української асоціації виробників, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Олександр Громико запропонував прийняти законодавство про індустріальні парки, завдяки чому можна було би створити значну кількість робочих місць. Для стимулювання вітчизняної галузі машинобудування варто підняти мито на готові імпортні вироби і водночас – знизити мито на комплектуючі імпортного виробництва, які використовуються українськими підприємствами, підкреслив президент асоціації.

«Зараз ідеальний момент для запровадження податку на виведений капітал. Якщо раніше ми чули заперечення, скільки держава втратить від несплаченого податку на прибуток, – то сьогодні, коли багато компаній показують збитки – саме час запроваджувати податок на виведений капітал. Втрати держбюджету від недонадходжень податку на прибуток в період рецесії експерти оцінюють як дуже незначні. Водночас запровадження ПнВК замість ПнП – суттєво сприятиме залученню інвесторів. Україна з’явиться на радарах світових інвестицій», – наголосив Олександр Громико.

«Асоціація платників податків України цілком підтримує пропозицію щодо запровадження податку на виведений капітал для підприємств із оборотом до 200,0 млн. гривень на перехідний період 2 роки, про що йшлося під час однієї з попередніх зустрічей із Головою парламентського комітету. Разом із тим відстоюємо позицію, що ПнВК повинен у підсумку бути введений для всіх платників. Це стане дійсно реальним кроком підтримки українського бізнесу», – підтримала Ірина Білотіл, представниця Асоціації платників податків України.

«Запровадження такого податку для малого і середнього бізнесу – це створення умов для зростання в майбутньому. А для швидкого й ефективного результату – потрібне запровадження ПнВК для великих платників податків. ПнВК просимо розглядати не як недоотримання до бюджету, а як інвестування цих коштів у розвиток української економіки. На фоні кризи це може стати реальним і дієвим кроком для підтримки бізнесу», додала Ірина Білотіл. Як повідомлялося, раніше відбулися онлайн-зустрічі голови податкового комітету з представниками легкої промисловості, хімічної та фармацевтичної галузей, а також суднобудування та авіабудування