Куди ми йдемо? В життя без надії.

Поразка – це наука

Ніяка перемога так не вчить.

                            Л.Костенко

Україна – моя Батьківщина! Ті, хто любив тебе, жив тобою, вірив у тебе. Чи знали вони від тебе щось крім муки? Вони йшли на смерть за тебе, знали, що для них життя поза тебе, немає, немає Батьківщини, крім тебе.

Для мене ці вибори були такими днями скорботи і муки, близької до відчаю. Сліпо, нерозумно вірю в невід’ємність покликання та обрання кращого життя для моєї країни і мого українського народу. Але і бачу, як сміється дійсність над цією вірою, як відрізняється Україна від розвинених демократичних країн. Як потворне чудовисько, помісь дикості, хамства і ліні, затуляє собою «святий залишок», в який не втомлювалися вірити пророки України Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка, П. Тичина, О. Гончар, Л.Лук’яненко, Д .Павличко і багато інших патріотів України, герої Небесної сотні, герої Революції гідності. Як і раніше у виборців зародилися надії на президентське крісло патріотів українців – господарів своєї землі, а перемагають фантастичні передвиборні комбінації, виносячи в президентський палац зовсім випадкових людей. Така висока хвиля довіри людей винесла на президентський олімп Петра Порошенка. І що ми отримали від надії і обіцянок гаранта, то коли молоде покоління не має юності, старші не мають гідної старості. Президент зробив велику помилку – відступив від Заповідей Майдану, від Заповідей Революції гідності.

Якщо ми розширимо коло наших спостережень, ми побачимо, що тепер в країні руйнується не одне тільки народне багатство. Я маю на увазі економіку, банківську систему, малий і середній бізнес, дороги в життя, дихання і пульс країни, мертві села, яких так багато розкидано по Україні. Щось є нестерпно болісне у всьому цьому. Якби не бур’ян, не трави схожі на нещасних людей, але вітер несе по бур’яну насіння його розмноження, а людина з тиском в серце йде по траві до «порошевізму», до «гройсманізації» і «супрунізації» всієї країни.

Ні, занадто багато у нас за спиною горя, убитих і поранених героїв Небесної сотні, героїв Революції гідності. Сотні убитих безневинних воїнів на Донбасі, Іловайська трагедія. Щоб можна було відвернутися просто так, не боячись, що вони прийдуть і запитають: де ж слід прожитого нашого життя? Де ж ті обіцянки, які давали президент Порошенко, Гройсман, Парубій, Луценко, Супрун і багато інших: коболєви, лінчевські масолікі, омеляни, кравцови, кононенки, гладковські, янчуки. І чому знову, кидаючи бюлетень на виборах президента, ви голосуєте за жадібних, владних, зарозумілих, злодійкуватих людей. Що ж вас чекає? Рабство, може бути смерть, більше нічого.

Вибираючи колишню владу, під їх жадібним, хижим, загарбницьким поглядом, що не облагороджений світлом, ви вибираєте страх, хвороби, обман, страждання, приниження. Прихід до керівництва країною колишнього президента П.Порошенка – це втрата навіть надії на краще життя, на мир, стабільність. Такі люди буду спочатку обіцяти, руйнувати, знищувати і красти. Невже ми Івани без пам’яті, і знову починаємо кожен день з чистого аркуша і тому приречені на те, щоб повторювати одні й ті ж помилки. А в країні тим часом все голосніше звучать гнівні обурені голоси людей. Жінки в тупій тузі відправляють своїх синів, чоловіків воювати з Російським агресором, інші дивляться на Захід чи на Схід, куди пішли на заробітки сини, чоловіки, дочки від своїх дітей, щоб прогодувати сім’ю і батьків пенсіонерів, проводжаючи їх, обливаються сльозами. Таке життя людей нітрохи не чіпає владу, все це відскакує від них, як горох від стіни. Влада, наш президент прагнуть до рівності загальної убогості, неуцтва і дикості.

На гігантських підмостках президентського життя набагато більше гримаси і фальші, ніж міг би придумати самий безнадійний скептик. Такого розвалу, хаосу країна ще не знала. Наша влада на чолі з нашим гарантом не можуть дати нашим громадянам навіть надії.

Тільки нова сила, можливо з новим президентом В.Зеленським може покласти край загальному розкладу, анархії громадській і анархії президентській. Протистояти загальному руйнуванню може тільки той, що стоїть на вічній непорушній духовній основі. В ім’я майбутнього наших дітей, онуків, героїв Революції гідності, вибираючи нового президента В.Зеленського, тільки так ми зможемо врятувати країну і своє майбутнє.

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Т.Шевченка

Журналіст Павло Іллюша

Нагадаємо, як і де голосувати в другому турі президентських виборів.

Як повідомляла Politeka, як підготуватися до голосування на вибори президента України: з’явилися поради психолога.

Також Politeka писала, що українців застерегли про втрату голосу на виборах.