Знову “соціалістична” Молдова чи ще не все втрачено?

На парламентських виборах у Молдові перемогли соціалісти, але чи перемогли вони в принципі?  

Вибори в Молдові виявилися настільки ж парадоксальними та дисонуючими, як і весь зовнішньополітичний курс цієї республіки в останні роки. Хоча певною мірою події, які відбуваються у нашої південно-західної сусідки, є своєрідним дзеркальним відображенням внутрішніх проблем і України. Але про все по черзі.

Насамперед, згідно з попередніми підсумками парламентських виборів у Молдові, впевнену перемогу здобула Соціалістична партія на чолі з чинним президентом Молдови Ігорем Додоном, яка отримала 31,4% голосів. На другому місці проєвропейський блок ACUM із 26% голосів, на третьому – Демократична партія з 24% голосів, а на четвертому – партія імені олігарха Ілана Шора – ШОР, із 10%.

Також варто згадати, що попередня активність виборців становила 49%, що нижче від виборів 2014 року, коли явка була 56%.

Варто відзначити і той факт, що на виборах неодноразово фіксувався груповий підвіз на виборчі дільниці виборців із території невизнаного Придністров’я.

Про симпатії більшості цієї категорії електорату до соціалістів прекрасно відомо, а тому й говорити про те, що значну підтримку партія Додона одержала не тільки завдяки виборцям, які застрягли в епосі СРСР у самій Молдові, а і з її окупованої території.

З іншого боку, соціалістам цієї впевненої перемоги не вистачило для формування більшості, а за одномандатними округами перевага взагалі буде у Демократичної партії. А тому сама перемога вийшла у соціалістів, при всьому наборі використаних технологій, змазаною і неоднозначною.

Тепер же найцікавіше. Якщо в найближчі 45 днів у Молдові не буде сформована коаліція, то нинішній парламент розпустять і буде оголошено позачергові вибори.

З одного боку, це невигідно соціалістам, які, незважаючи на перемогу, все ж таки провалили вибори, та й самі перевибори акумулюють опозиційний електорат, вочевидь незадоволений збереженням у соціалістів частки влади. З іншого боку, повторні вибори можуть призвести до використання більш жорстких і неконтрольованих технологій не стільки владою, яка усвідомлює, що з кожним роком її позиції стають дедалі більш хиткими, скільки безпосередніми покровителями соціалістів, які сидять не де-небудь, а в Кремлі.

Що ж до України, то в цьому випадку слід розуміти, що виборчий процес у нашій країні зазнає дуже схожих ризиків.

Адже, по суті, проросійський фронт кандидатів має стабільну підтримку одних і тих самих прошарків населення, тоді як проукраїнським виборцям властиво ігнорувати виборчий процес, а після дивуватися – як це той чи інший кандидат з очевидно прокремлівською риторикою знову отримав мандат! Ось тільки в 2019-му вже буде йтися про вищий державний пост, а не крісло депутата, і будь-яке потурання може стати фатальним.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач

Нагадаємо, вибори у Молдові: хто вирвався вперед і як це пов’язано з Путіним.

Як повідомляла Politeka, соціолог розповів, як насправді формуються рейтинги кандидатів: по третині опитуваних.

Також Politeka писала, що Україна виявилася найбіднішою країною в Європі.