Поганий приклад заразливий або як Юля Ердогана наслідує

Юля вийшла з відпустки, або з солодкого літнього сну, і сказала, що Нацбанк поганий, тому що гривня девальвувала. А значить, ми йому зараз покажемо кузькіну мать. Прийде, значить, до влади, і покаже НБУ як треба працювати.

Страшний сон економіста. Тільки що, просто в онлайн режимі, було продемонстровано, що відбувається, коли правитель атакує незалежний регулятор.

І тут у нас свій Ердоган в спідниці вилазить. Просто-таки паралельно.

Ніби поганий приклад заразливий. Ніби й не було покарання для Ердогана в вигляді справжньої девальвації національної валюти, а не сезонних коливань. І повторює його помилку. Майже слово в слово. Добре ще, що не згадала про Аллаха. Хоча тут і своїх скреп вистачає.

Зрозуміло, що електорат Юлії Володимирівни мало розуміє в економіці. Прямо скажемо, ні чорта не розуміє. Але є ж безліч людей в світі, які приймають рішення і які все розуміють. І ось що повинні подумати зараз інвестори по всьому світу, які прочитають наїзд Юлі на Національний Банк? Чим це закінчиться в разі, не приведи Боже, перемоги Юлії Володимирівни? Як швидко всі побіжать?

Або побіжать заздалегідь, не чекаючи перемоги Юлії Володимирівни? На одному лише побоюванні, що в Києві владу візьме Ердоган в Юбці?

Звичайно, перед виборами Тимошенко чим гірше, тим краще. І чим більше інвесторів або кредиторів злякається зараз, тим більше у неї шансів перемогти. Тим дорожче для уряду будуть запозичення. І тим голосніше про це можна буде кричати.

Зрозуміло, що електорат Юлії Тимошенко буде в захваті, коли вона з екранів телевізорів почне віщати про світову змову, яка губить маленьку і горду Україну. Коли вона скаже, що просить маленького українця дістати свої долари з-під матраців і піти купувати на них гривні, щоб протистояти світовим спекулянтам. Електорат Юлії Тимошенко, як і електорат Ердогана, в захваті від таких закликів.

Тим більше, у самого такого електорату ніяких запасів доларів немає. А значить вони не зможуть поставити себе на місце тих, у кого є ресурси. І хто звичайно ж, піде, що в Україні, що в Туреччині, продавати національну валюту. Тому що на словах ми може і не любимо світову змову, але при кризі чинимо так само.

І так, про саму девальвацію. Очевидна маніпуляція, яку можна включати в ефір щороку у вересні-серпні. Сезонність.

Коли в січні курс був 28,8, а зараз 27,5, то говорити про «злочини девальвації» якось нерозумно. Але політики такого штибу покладаються, що у людей пам’ять, як у маленьких рибок. І можна говорити про девальвацію навіть тоді, коли поки за підсумками року українська гривня все ще сильніше себе самої на початку року.

Але тут вже люди самі повинні вирішити, чи є у них мозок. І чи варто кричати, повторюючи за нашим Ердоганом в спідниці, про девальвацію і про чергову загибель гривні в той момент, коли ця сама гривня посилилася за підсумками останніх 9-и місяців і все, що ми спостерігаємо – лише щорічні сезонні коливання. Під які, звичайно ж, легко підвести будь-яку теорію змови.

Найлегше руйнується довіра. Довіра інвесторів до економіки України зараз базується на тому, що вперше за довгі роки у нас є незалежний регулятор. Який, зокрема, не дає друкувати гривню. І який кожен раз нагадує всім у владі, що закони економіки також непорушні, як закони фізики. Тимошенко у відкриту готується атакувати незалежність НБУ, в тому числі тому, що її дратують будь-які закони, що біології, що економіки.

А значить атакує гривню. І зараз, коли сіє паніку. І в майбутньому, коли, не доведи Боже, може дорватися до влади. І тут же почне реалізовувати передовий досвід Ердогана, Чавеса і Мадуро.

При цьому, навіть наочна ілюстрація того, чим це закінчується для більш потужної економіки, її, судячи з усього, не зупиняє. І, здається, навіть надихає.

Сергій Фурса, економіст-аналітик Dragon Capital