Таємниця переходу на стандарти НАТО
Відкриваю таємницю переходу на стандарти НАТО.
Під час Фолклендської війни 1982 року командувачу британським ударним з’єднанням адміралу Вудворту знадобилося перевірити, чи встановили аргентинці морські міни у Фолклендській протоці та біля бухти Карлос, де планувалася висадка британських експедиційних сил.
Тральщиків у нього не було, чекати їх було довго, і він просто послав один зі своїх кораблів борознити водну акваторію зигзагами – доки він не підірветься.
Якщо не підірветься – «мін немає».
Цей же Вудворд, хай йому, все творив не за НАТОвськими стандартами.
То групу SAS без належної підготовки кинув на аеродром. То не відкривав вогонь у забороненій політиками зоні. То відмовлявся брати особисту участь у порятунку поцілених кораблів. То не дав підтримати вогнем групу, яка потрапила під роздачу – літаки беріг.
Сволота совкова. Тільки м’ясом і вмів воювати.
Найбільше в цій історії показова реакція командира корабля. Він перепитав:
- Ви хочете перевірити, чи є там міни, сер?
- Так.
- Дуже добре! Виконую.
Підсумок по-українськи:
Коли український генерал робить те саме – це «довбаний совок» і «влада знищує патріотів».
Ось і весь секрет.
Олексій Арестович, політичний і військовий експерт