Про популістів, демагогів і суспільство
Історичні знання можуть допомогти людям розпізнати певні моделі поведінки, які в минулому призвели до тиранії чи самоліквідації держав. Але історична пам’ять, часто і рясно змішана з міфами і подається з розрахунком на інстинкти виборців, зазвичай заважає людям побачити ознаки того, що може статися.
У країнах із тривалою демократичної історією логічно припустити, що «це ніколи не могло відбутися тут», тому що «інститути занадто сильні” або “люди занадто люблять свободу», або вони «занадто цивілізовані і сучасні», щоб впасти в варварство – і все одно це може давати збої.
Але в поляризованому архаїчному суспільстві без демократичних традицій політики, які збуджують натовп, використовуючи страх, образу і інші примітивні інстинкти, швидше за все, системно будуть набагато більш успішними, ніж помірні політики, які намагаються апелювати до раціональних властивостями електорату.
Саме тоді, коли люди починають думати, що демагогам і популістам не вдасться зробити ситуації ще гірше – це той самий момент, коли можна бути впевненим, що вже занадто пізно. Людська нездатність зрозуміти, що відбувається, таки зумовлює деградацію деяких товариств…
В’ячеслав Бутко, економіст, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French