Прибуток «Нафтогазу» або як здерти сім шкур з народу України

Офіційна позиція «Нафтогазу України»: прибуток отримано за рахунок надходження плати за транзит газу з боку російського «Газпрому» і за рахунок «ефекту відображення рішень Стокгольмського арбітражу».

Коштів за рішеннями Стокгольмського арбітражу компанія «Нафтогаз» не отримувала у 2017 році, оскільки рішення по транзитному договору було винесено у 2018 році. Тому заяви «Нафтогазу» вкотре є обманом та намаганням продемонструвати наявність результату від рішення суду.

Стосовно коштів за транзит газу, то це залишається основним рівнем доходів «живих» грошей для «Нафтогазу» – 73 млрд. грн. Проте, у «Нафтогазі» не відчувають морального дискомфорту від того, що отримують основний прибуток за рахунок «агресора» – як називає свого партнера Росію голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболев.

Наступним сектором доходу є продаж газу населенню – 55 млрд. грн. І споживачі, які платять за газ «Нафтогазу» і не отримують субсидії, фактично переплачують за газ удвічі – 7000 грн замість максимум 3500 грн за 1000 куб. м.

«Нафтогаз» як пилосос висмоктує «живі» гроші за газ у більш, ніж 8 млн. домогосподарств. Решта 7 млн. домогосподарств користується субсидіями. Але і тут «Нафтогаз» у виграші, оскільки бюджет компенсує компанії кошти, які не платять споживачі. У 2017 році субсидії, які держава заплатила за населення становили 51 млрд. грн.

Водночас, «Нафтогаз» спробував продемонструвати свою ефективність у порівнянні із російським «Газпромом». За наявною інформацією саме «Нафтогаз» поширив інформацію про те, що прибуток «Нафтогазу» і «Газпрому» у 2017 році виявився однаковим. «Нафтогаз» отримав прибуток 39 млрд. грн. (1,5 млрд. дол.), «Газпром» отримав прибуток у 100 млрд. руб. (1,5 млрд. дол.). Але і тут перемога «Нафтогазу» виявилася обманом та маніпуляцією, які покликані оправдати необгрунтовані мільйонні зарплати керівництва «Нафтогазу», фактичні невдачі у Стокгольмському арбітражі, неспроможність збільшувати видобуток газу, відсутність реального протистояння «Нафтогазу» будівництву «Північного потоку-2» і «Турецького потоку».

Безумовно, це чудово, що «Нафтогаз» намагається рівнятися на компанії-лідери світової нафтогазової галузі. Але у даному випадку ситуацію можна описати висловом «свинячим писком та в пшеничне тісто» (більш зрозумілим для керівництва «Нафтогазу» є російський вислів – «со свинным рылом в калашный ряд»).

Порівняння показників «Нафтогазу» і «Газпрому» як і будь-яких інших енергетичних компаній – це абсолютна маніпуляція і брехня.

Тим паче, коли порівнюють слона і моську газового ринку – «Газпром» і «Нафтогаз». По-перше, прибуток «Газпрому» у 100 млрд. руб – це дані звітності згідно російських стандартів. Але згідно міжнародної звітності «Газпрому», то за попередніми оцінками, російська компанія отримає приблизно 800 млрд. руб. (12 млрд. дол.). У 2016 році прибуток «Газпрому» склав 951 млрд. руб. (14 млрд. дол.). Звичайно, із такими цифрами «Нафтогаз» не може конкурувати. А тому залишається риторичним питання для чого у «Нафтогазі» так «підставили» нашу державу і виставили її посміховищем в очах світової енергетичної спільноти?

Також «Нафтогаз» не може конкурувати із «Газпромом» у питанні капіталізації. Якщо капіталізація «Газпрому» становить понад 50 млрд. дол, то у «Нафтогазу» її фактично немає. А навіть якби і була, то за попередніми оцінками не перевищувала 4-5 мільярдів доларів.

Постає питання чому «Нафтогаз» не порівнює себе з німецькою EON або французькою Engie? У 2016 році «Нафтогаз» отримав прибуток у 1 млрд. дол. Тоді як німецький EON показав збиток у 4 млрд. евро, а французька Engie – збитки у 0,4 млрд. евро.

Звичайно, «Нафтогаз» не веде практичної ніякої виробничої діяльності окрім транзиту і продажу газу. І всі гроші компанія заробляє або за рахунок «Газпрому», або обдираючи останню шкуру із пересічного українця.

Також можна порівняти видобуток газу. «Нафтогаз» видобуває 15 млрд. куб. м., а «Газпром» – 475 млрд. куб. м.

У 2017 році «Нафтогаз» фактично не побудував жодного кілометра газопроводів. «Газпром» побудував більше 600 км «Турецького потоку», більше 1000 км газопроводу «Сила Сибіру» в Китай, 1400 км газопроводів для внутрішніх споживачів.

Схоже, у «Нафтогазі» просто не знають, що кожна компанія має свої витрати, капітальні вкладення, інвестиції. До речі, у «Нафтогазу» у 2017 р. капітальні інвестиції складають 80 млн. дол. на рік, у «Газпрому» – 15 млрд. дол.

Зрештою, навіть прибуток «Нафтогазу» у 1,5 млрд. дол. – це повністю заслуга бюджету України, який оплачує субсидії на газ для населення у розмірі 51 млрд. грн. (2 млрд. дол.).

Без цих грошей «Нафтогаз» показував би збитки у 2017 р. – на рівні 20-25 млрд. грн. Фактично всі розуміють, що «Нафтогаз» як був дотаційним і висів ярмом на шиї всіх українців (бюджету), так і залишається донині. А такими «дешевими понтами» як порівняння із прибутком «Газпрому», «Нафтогаз» іще глибше падає в очах як своїх партнерів в ЄС, так і інших учасників світового газового ринку.

Юрій Корольчук, член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій