Реформа охорони здоров’я: досить пудрити трупа, згляньтеся над живими!

Ми звикли, що на усі свята та дні народження головний тост – побажання здоров’я. Але мало хто замислюється, що саме алкоголь та побажання здоров’я зовсім несумісні. І справа навіть не в реформі охорони здоров’я або Супрун, яку всі критикують з пляшкою пива в одній руці і сигаретою в іншій. Адже не Супрун дивиться за нашим здоров’ям, а ми самі.

Ми опинилися між молотом і ковадлом. Хтось може подумати, що між інтересом Росії і США, а я вважаю, що між байдужим ставленням держави до нашого здоров’я та паразитичним способом життя. Дивлячись на в.о. міністра Супрун, розуміємо, в якій патовій ситуації опинилися люди. І Київ – зовсім не виняток. Навіть у центральних районних поліклініках і лікарнях – комп’ютер рідкість. Та й інші плани з «охорони здоров’я» не продумали абсолютно.

Сьогоднішні плани пані Супрун схожі на знущання над лікарями та пацієнтами. Адже чиновниця зовсім, абсолютно не володіє інформацією, що коїться в звичайній поліклініці навіть столиці.

Не кажучи вже про заклади в районних центрах. Як може лікар вносити персональні дані пацієнта до електронної системи, коли в нього не те що немає комп’ютера, а він користувався ним три рази в житті. І то – за допомогою дитини. Медичні заклади не забезпечені навіть необхідним, не кажучи вже про «наполеонівські плани» пані Супрун.

Супрун працює на «відвід», вона як фільтр у цигарці: збирає весь негатив в державі у себе, даючи можливість іншим «спільникам» творити страшні «реформи».

Країна «охоронців»

В країні охоронців, де всі все охороняють: державний кордон, громадський порядок, навколишнє середовище і, нарешті, здоров’я. Кожен другий – охоронець. Скоро охороняти буде нікого. Держава повинна створити умови для розвитку людини. Мотивувати людину дбайливо ставитися до свого здоров’я (заняття спортом, здорове харчування). А відбувається все навпаки. Народжується дитина – Громадянин України – головний скарб Держави. І батьки самотужки намагаються, всупереч «охоронцям» виховати і виростити здорову дитину. Всупереч Супрун, охороняють дитину і лікують самотужки.

Є лікарі досвідчені і розумні, але «охоронцями» робиться все, щоб вони залишили Батьківщину. Назвати реформою план дій по ліквідації населення? Можливо, Голодомор був також реформою? Реформи – це те, що робить життя людей кращим, а не зводить нанівець майбутнє. Робить незрозумілим життя пересічного громадянина, відірваного від реалій життя.

Як мінімум ті люди, що роблять реформи, повинні хоча б лікуватись самі та лікувати своїх дітей тільки в Україні, бути патріотами українського. З цього і почнеться реформа та довіра.

Соромно дивитись, як дорослі люди, «реформатори» (керівники медицини країни) намагаються обдурити весь народ і як їм це вдається.

А «реформи» у медицині схожі на страшні ситуації з фільмів жахів: коли пацієнт кричить ґвалт від болю, тому що помирає від кровотечі, а йому пропонують новий, красивий прилад для лікування зубів.

Саме так. Адже цілком показушні потуги пані Супрун облаштувати електронні бази даних, введення сімейних лікарів, яких вже жахливо не вистачає, виглядають, як намагання припудрити трупа. Необхідно звернути увагу на жахливі умови праці лікарів та жалюгідні зарплати, розбиті лікарні та відсутність найнеобхідніших ліків. А потім, коли все буде гаразд, займатися електронними системами.

Хочеться вірити, що хтось нарешті пояснить цій пані, що вона реформує не охорону здоров’я Канади чи Нідерландів. Агов! Пані Ульяно, отямтеся! Це Україна!

Олександр Погиба