Секрет розвитку бізнесу та економіки

Іноді здається, що якщо запеклому чиновнику подарувати кота, він не буде привчати тварину до лотка. Просто в письмовому вигляді видасть наказ, який забороняє коту ср@ти. Зовсім. Без права оскарження по інстанціях. І все – для чиновника проблема вирішена. Я раніше так про вітчизняних керівників різного рівня жартував, але польські депутати і президент впевнено відібрали золоту медаль в українських колег. Тобто ми вже не перші з дурного втручання держави в справи бізнесу. Головне, не захоплюватися цією гонкою.

Отже, в Польщі прийняли новий закон, який забороняє роботу магазинів по неділях. Для тих, хто відмовляється від такого графіку – штраф до 100 тисяч євро. Я як раз був у Кракові, тому в повній мірі відчув на собі всі «принади» цього нововведення. Протягом години блукав центром міста в пошуках їжі. Закон, звичайно, не зовсім «драконівський», там багато виключень. Можна торгувати маленькому магазинчику, якщо торгує власник, а не найманий робітник. Квитки на проїзд, азартні ігри, магазинчики на заправках. Ще діє відстрочка до 2020 року – тому поки можна відкрити магазин в першу і останню неділю місяця.

Зрозуміло, що для бізнесу ця заборона однозначний мінус. Скорочується кількість робочого часу, тобто частина співробітників стануть зайвими. І торговий центр, який простоює без магазинів у неділю, зменшує кількість відвідувачів кафе та інших супутніх напрямків. Тобто менше податків, менше зарплат, зате більше допомоги безробітним. Ну так, Господь з ними – Німеччина (за проектами ЄС) в польську інфраструктуру вкладає такі гроші, що деякі втрати можна пережити. Головне, який урок з цього може винести Україна.

Усе дуже просто – незручні закони для бізнесу приймають сусіди. Значить, якщо ми використаємо цю можливість, тобто зробимо роботу в Україні простішою і зручнішою, реальні інвестиції підуть до нас. Разом з робочими місцями, податками та внесками до Пенсійного фонду. Для цього треба діяти в протилежному напрямку. Скасовувати заборони, скорочувати кількість контролерів і давати більше свободи. Тут просто до примітиву – чим менше заборон, тим більше бізнесу. З поправкою на розмір податків, звісно. Зниження кількості заборон автоматично знижує кількість контролерів за виконанням цих самих заборон, і корупція вмирає без боротьби – втрачаючи поле для підживлення. І якщо діяти радикально – величезний ефект буде протягом декількох років.

Приклад – відкриття бізнесу. Хочеш побудувати магазин? Купи шматок землі у власника (приватник або територіальна громада), будуй і відкривай. Все – більше ніхто тобі не потрібен, тільки ділянка і будівельники. Хочеш торгувати там алкоголем? Сходи, купи ліцензію і все – питання закрите. Замість магазину можеш побудувати бар, перукарню, та що завгодно – той самий принцип. Купив ділянку і побудував що захотів. Казино хочеш відкрити? Без проблем. Ідіотську, вибачте за різкість, заборону прем’єра Тимошенко давно пора скасувати. Прикордонні Львів, Ужгород або Чернівці на ігровому туризмі розбагатіють вдвічі. Хочеш вино виготовляти? Купи ділянку, посади виноград і вуаля – роби. Немає заборон, немає інспекцій, немає контролерів, погоджень, гори паперів і відкатів за позитивне вирішення питання. Ось так можна зробити реальний ривок в економіці, за допомогою тотального очищення «ігрового поля».

Так, є ще пара якорів. Гарантії для приватної власності. Це сума з чесних судів і монополії держави на насильство. Секрет розвитку бізнесу і відповідно економіки простий – допомога держави потрібна в рідкісних випадках. Головне – не заважати. Від слова зовсім. А держава включає адмінресурс виключно для захисту внутрішнього ринку і просування нашого товару (сировини) на зовнішні. Все, ось таке просте рішення. Від якого завиють чиновники. А іноземні партнери посваряться трохи (імпортувати товар, а вивозити сировину їм вигідно), але швидко прийдуть до висновку, що розвивати виробництво в Україні вигідніше, ніж у себе. І просто будуватимуть його тут.

Кирило Сазонов, блогер

Оригінал