Про соціально-економічну ситуацію в «ЛДНР»

Спостерігається тенденція щодо подальшого погіршення соціально-економічної ситуації в окупованих районах Донецької та Луганської областей. Спроби переорієнтації збуту «ЛДНР» сировини та готової продукції на ринок РФ не призвели до покращення ситуації та відновлення стабільного функціонування бюджетоутворюючих галузей на окупованих територіях.

Найбільш це відчутно у вуглевидобувної галузі, оскільки вжиті української стороною заходи змусили ватажків «республік» та їх російських кураторів кардинально переглянути очікувані показники на більш песимістичні. При цьому, єдиним напрямком реалізації вугілля, споживачем якого раніше була Україна, залишилась Російська Федерація. Збільшення вугільного експорту до РФ підноситься ватажками «ЛДНР» як результат успішної кооперації «ДНР» й «ЛНР» з РФ, але фінансова віддача такої співпраці є значно нижчою у порівнянні з українськими споживачами.

Причина в тому, що реалізація більшої частини видобутого вугілля російським посередникам відбувається за безцінь, по $30-35, при собівартості його видобутку $67 за тону. Так, при закупівлі вугілля ООО «Газ – Альянс» (підконтрольне С.Курченко, є імпортером 75% вугілля з «ЛНР») ціна однієї тони енергетичного вугілля складає $32.

Подальший перепродаж російськими посередниками вугілля з «ЛДНР» третім країнам здійснюється вже за світовими ринковими цінами в діапазоні від $100 до $160 за тону.

При цьому, ватажкам «ЛДНР» не варто сподіватись на збільшення виручки від продажу вугілля росіянам для залатування «республіканських» соціальних дірок, адже Енергетична стратегія РФ до 2035 року передбачає лише подальше зменшення обсягів споживання вугілля в РФ та зростання експорту вугілля власного видобутку для підтримки власної галузі (2013 – 153 млн т., 2014 – 156 млн т., 2016 – 165 млн т., у 2017 очікується – 175 млн т., а у 2025 – 197 млн т.). А враховуючи обмежені логістичні можливості Чорноморсько-Азовських портів РФ (сукупний обсяг перевалки у 2016 – 9,2 млн т. на рік) та залізничних переходів на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону, вугілля з шахт окупованого Донбасу за ринковими цінами навряд когось зацікавить.

Крім того, з 2021 року очікується закриття всіх восьми вугільних енергоблоків Новочеркаської ГРЕС, яка є єдиним споживачем вугілля на півдні РФ (власник – ПАТ «Газпром»). Очікуваний додатковий профіцит вугілля – близько 3-4 млн т.

У результаті, навіть якщо реалізувати весь запланований «республіками» обсяг вугілля та продати його за «ринковими» цінами, які пропонують «братські російські» перекупщики (по $30-35), коштів не вистачатиме навіть на виплату поточної заробітної плати шахтарям, не говорячи про заборгованість по зарплатні, яка вже на сьогодні сягає кількох мільярдів російських рублів.

Дмитро Тимчук, народний депутат