Неможливість Авакова та Тимошенко

На перший погляд – це класична спекуляція, найпростіший фейк, сезонний оксюморон. Безглуздий і нещадний в своїй дурості. Якби ми жили в раціональній організованій політсистемі. Але оскільки наш світ ідеально змальований Кафкою, то черговий абсурд треба коротко прокоментувати.

Чи може Юлія Володимирівна вести переговори з Арсеном Борисовичем? Безсумнівно, може. В теорії. Через посередників або безпосередньо. З посмішками, застереженнями, непристойними пропозиціями. Адже у нас політика побудована не на моральному занудстві, а тільки на цинічній максимі – «проти кого вигідно дружити?»

Так ось, Тимошенко, безумовно, хитра, досвідчена, сильно мотивована, але ресурсно все ще абсолютно неспроможна. І якщо вона дійсно хоче реваншуватися і з третьої спроби отримати «Рим біля своїх ніг», грати доведеться ризиковано. І шукати реальних і впливових союзників. Навіть негрошових. Або не в першу чергу грошових. Хоча «у.е.шечкі» будуть надзвичайно важливі для подальшого масового pr-поїдання електоральних мізків. Але сьогодні, перш за все, потрібні потужні адмінспільники. Вкорінені в Систему. Втім, навіть якщо у ЮВ і є палке бажання всіх розвести і переграти ПО, то переговори, про які повідомили первинні трубадури, можливі тільки заради… обману. Того ж Авакова.

Чому? А тому що є три нерозв’язні проблеми в такій конфігурації. Перша: сам Аваков. Електорально він виглядає вкрай непрезентабельно і є, скоріше, «погружателя на дно» для будь-якого проекту. Його ж галузева «ефективність» дорівнює наростаючій кримінальній анархії на вулицях. Друга проблема гірше: куди прилаштувати… партнерів АБ – Яценюка, Турчинова (враховуючи, що сам Олександр Валентинович хитро дивиться відразу на всі боки) і ще десяток решальщиків поменше (Мартиненко, Парубій etc). Їх куди? І, головне, навіщо? З хворими фінапетитами і дворічним публічним приниженням… Юлії Володимирівни? Хтось сумнівається, що вона всі ці яценюківські «хіхішечкі» злепам’ятає? Третя: хто масштабно стане спонсором тандемчика? Адже всі його потенційні учасники самі по собі надто жадібні. І всі мають «нерозлучних ворогів». Аваков навіть більше, ніж ПО.

Та й «наступний сценарій» логістично складний. Ситуативне об’єднання в парламенті. Розвал коаліції. Саботаж Кабміну. Гаряча вулиця. Кожен з пунктів неможливо проконтролювати. А тому висловлю парадоксальну річ. Майже для всієї правлячої гвардії і особливо для Авакова-Яценюка тільки Петро Олексійович є гарантом кар’єр і грошей. Більше ніхто.

Так, звідки ж з’являються ці фейк-чутки про уявні переговори ЮВ і АБ? Джерелом може бути тільки… група самого Авакова. Або ширше – Авакова-Яценюка. Справедливості заради, їм і потрібно це робити. Щоб знизити кулуарну агресію ПО щодо Нарфронту, отримати ще бізнес-профітів, утриматися біля Ахметова і застрахуватися від фатальної парламентської «достроковості».

Михайло Подоляк, політтехнолог