Війна та природа: весна та літо приходять і під час війни
І щось в мені таке болить,
Що це і є, напевно, Україна.
Л.Костенко
Ситуація в Україні у 2026 році залишається вкрай напруженою, і війна продовжує впливати не лише на психологічне здоров'я людей, а й на довкілля та природу.
У 2026 році стан природи в Україні тісно пов'язаний із війною, що триває. Війна в Україні принесла не лише людські жертви, а й завдала великої шкоди природі, забруднення ґрунту та води. Бойові дії призводять до пожеж, витоків палива та хімікатів, що завдає шкоди екосистемам.
Збитки, завдані довкіллю в країні, оцінюються мільярдами доларів. З погляду політичних прогнозів 2026 розглядається як потенційно вирішальний для врегулювання конфлікту.
Тим часом війна продовжується. Понад 35% території країни виявились забрудненими мінами та іншими боєприпасами. Пожежі та вибухи знищують природні території – ліси, річки, луки та степи – священні місця, що дають силу та здоров'я українському народу.
Згубний вплив війни на фауну через руйнування довкілля відбувається міграція тварин. Під загрозою та водні ресурси. Пошкоджені будинки та системи водопостачання загрожує чистоті річок та підземних вод. Війна, як бурхлива річка, що розбушувалася, затоплює береги, валить дерева, руйнує житла її важко стримувати. Отже, стан природи країни не можна розглядати окремо від війни.
В Україні прийнято низку ключових ініціатив щодо відновлення природних екосистем. А також планується створити два нові національні парки: парк «Буджакські стели» на Одещині та Національний парк «Великі Карпати» на південному заході. Ці програми та інші плани відновлення дикої природи показують, що навіть в умовах війни Україна думає про майбутнє, про екологію, психічне здоров'я людей, зв'язок українського народу з навколишнім середовищем, про цілісність природного багатства.
Буває, часто сліпну від краси,
спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
оці степи, це небо, ці ліси, усе так
гарно, чисто, незрадливо; усе як є –
дорога, явори, усе моє, все
зветься Україна, така краса,
висока і нетлінна, що хоч спинись
і з Богом говори.
Ліна Костенко