Усе дуже погано у Дональда Трампа
Підписаний закон про санкції проти Росії, Ірану та Північної Кореї – це своєрідна капітуляція перед Конгресом. Трамп розуміє, що не має політичної сили переграти вищий законодавчий орган, а тому вирішив підіграти.
Для нас – це черговий позитивний рух, який посилює тиск на Росію, відволікає її від українських справ, втягує у протистояння з тією державою, з якою вона сподівалась швидко домовитися і вирішити все як хочеться.
Звичайно, Росія щось утне у відповідь. Але іскандери цього разу вже плакатимуть. В умовах падіння цін на нафту, нарощування санкцій, погіршення умов економічного розвитку військова сфера, звісно, не буде першою, фінансування якої істотно скоротять. Звичайно, до іскандерів жертвами дефіциту бюджету стануть ті, хто найбільше гигикав із приводу «не смешите мои…» Але військові видатки не будуть і тими, які скорочуватимуть в останню чергу. Останнім (єдиним?) бастіоном російської державності є різноманітні спецслужби і міністерство внутрішніх справ – їхнє фінансування намагатимуться утримувати за будь-яку ціну – зокрема й іскандерів.
Санкції США проти Росії: між дієсловами may та shallЧерговий виток підняття ставок у глобальній військово-політичній грі, сподіваюсь, підірве позиції і українських політичних бздюхів, які безперестанку торочать про мир, і домовленості з Росією.
Простір для зовнішньополітичного маневру України дещо розширюється. І за нинішніх обставин можливості нарощування військово-технічної співпраці з США та країнами НАТО вже не видаються аж такою фантастикою.
Аби лише крали менше.