Що жде тебе, народе?
«Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя»
Т. Шевченко
Давня мудрість говорить, що народ, який забуває свою минувшину – не має майбутнього. Коли народні маси не знають власної історії національна свідомість розмивається, розчиняючись серед сусідів. Знання свого історичного коріння становить консолідуючу силу кожного народу.
Не випадково завойовники усіх часів прагнули позбавити гноблені народи їхньої власної історії, перекручуючи її на власну користь. Україна, опинившись у «братніх» стосунках сусіднього етносу, була пограбована не лише матеріально, культурно, а й історично. Історики Росії відібрали в українців ранні етапи їхньої національної історії. Відомо чотири головних етапи державного будівництва в українській історії: Київська Русь, козацька держава, Українська народна республіка та сучасна незалежна Україна. Українська держава Русь зі столицею у княжому Києві виникла в кінці ІХ ст.. В цей час виникли французька та німецька держави, перше Англійське та Польське королівство, Празьке князівство чехів, Угорська держава та інші.
Ці європейські держави, народившись у ІХ – Х ст., розвивались протягом тисячоліття до наших часів. Україна ж періодично втрачала свою державність. 1240р. під ударом монгольської навали впав княжий Київ, потім було загарбане Литвою, Польщею, Угорщиною. Потім врешті, Україна опинилась у складі Московського царства, яке 1764 р. скасувало козацьку державу Гетьманщину. Під час російської революції 1917 р. українська державність відродилась знову, але була знищена навалою російських більшовиків. В наш час українці вчетверте будують незалежну Україну. Тривала бездержавність українського народу зумовлена його фатальним сусідом, російською державою. Чергова експансія путінської агресії проти нашої держави прогне позбавити її незалежності і свободи українського народу. Хто має захищати національні інтереси держави? Цю функцію має виконувати національна еліта, активна і свідома частина лідерів та організаторів (інтелектуали, військові, державні діячі). Після війни маємо надію на військових та інтелектуальну молодь, що мають організовувати життя і самозахист людей, очолить економічну, політичну, соціальну та дипломатичну роботу в країні.
Якщо українці знайдуть в собі сили оновити свою національну еліту, то з її допомогою збережуть власну державу, як це зробили цивілізовані нації. Це, як правило, правові, демократичні держави, що базуються на ринковій економіці, рівності всіх громадян перед законом незалежно від національності.
Тепер у нас господарями гості
Вони людей тут мають за рабів
Л. Костенко
Журналіст Павло Іллюша