Недоторканні

Я, нарешті, зрозумів нашу базову задумку. Ми будемо послідовно, демонстративно і цинічно принижувати все державні інституції, заражаючи ненавистю і люттю якомога більше людей. Згоден, геніально. Інакше як зруйнувати настільки неефективну Систему і зламати легендарну номенклатурну кругову поруку. Або я все-таки помиляюсь? І мова навпаки йде виключно про становлення нової касти реально недоторканних? З е-деклараціями, прямоефірними ресторанними хабарами, переділами галузей прямо в залі ВР і узгодженням тіньових смотрящих з профільними міністрами в офіційних робочих кабінетах?

Генпрокуратура і САП знову вирішили програти в дивні ігри. З депутатської недоторканності. Сирі представлення, зустрічна іронія, регламентний Пинзеник, який принижує прокурора Луценка. Все це виглядає феноменально огидно і жахливо. Навіщо все-таки так явно дискредитувати інститут ua-прокуратури і відразу двох ключових прокурорів – Генерального і Спеціалізованого антикорупційного? У чому криється глибинний сенс публічних звернень прокуратури та обов’язкової принизливої процедури відмови в парламентському комітеті?

Нардеп Дейдей, за допомогою юридичної «гвардії Мартиненко», влаштовує феєричний спектакль «з допитом свідка». А вже наступного дня нардеп Довгий дивовижно витончено поодинці принижує всю прокурорську бригаду.

Хто придумав все це? Чому так слабо виглядає оперативка і медійка? Навіщо Генпрокурор добровільно піддається приниженню? Може, хлопці реально хочуть довести нам, що немає держави і правила більше не працюють? Але є тільки свої, яким закони не писані? Які все-таки мотиви рухали Юрієм Віталійовичем, щоб ганьбитися? Крім, зрозуміло, погано приховуваного особистого марнославства: «дивись, як я крутий, десяток депутатів з різних фракцій хочу посадити»?

Коротко. По-перше, якщо хотіли полякати депутатів, то це явно не вийшло. Вони, скоріше, остаточно зрозуміли, що можна беззаконнічати, плювати на всіх. По-друге, якщо хотіли перебудувати алгоритм прийняття рішень в коаліції, то «Дейдей-шоу» ще раз позначило, хто в домі реальний господар. І він явно не в АП. По-третє, якщо хотіли «погладити» громадську думку, роздратовану тотальною корупцією, то тільки розпалили ситуацію. По-четверте, якщо хотіли знизити апетити і особисті забаганки депутатів і повернути їх до керованості, то зараз хаос і жадібність серед депутатів тільки зростуть. По-п’яте, може захотілося накрутити репутацію Луценку? Але навіщо? Він регулярно доводить свою неефективність. Жодного яскравого кейса. Вертолітний облом у справі кліменковців. Тягомотний «Янукович-водевіль».

Або все-таки це тренування чогось майбутнього? У будь-якому випадку, все виглядає надзвичайно огидно. Силовики принижені, а «комерційні групи» депутатів витирають ноги об Генпрокуратуру.

P.S. На фото НАБУ підписує договір з Муном (ФБР).

Михайло Подоляк, політтехнолог