Навіщо бути «яструбом» у воюючій країні
Днями міністр оборони України Степан Полторак заявив в інтерв’ю німецькій DW, що українська армія не збирається звільняти Донбас.
Це – нонсенс. Міністр оборони не може робити такі заяви. Армія завжди має бути готова захистити країну і звільнити окуповані території, залишаючи за обраними народом політиками прийняття рішення про дату і час визвольного наступу.
Однак не тільки міністр оборони, який повинен бути «яструбом» у воюючій країні, а й політики середньої руки, політологи середнього достатку, наближені військові середньої ланки наполегливо вкидають в суспільну свідомість думку про неможливість, непотрібність і згубність звільнення Донбасу.
Мовляв, така операція обійдеться занадто дорого – в грошах, надто криваво – в людських життях, а звільнений, але зруйнований війною регіон стане непосильною ношею для України.
Начебто все правильно… Напевно, тому випустили Гіркіна зі Слов’янська, не зачистили вчасно Донецьк і не зайняли порожній Луганськ, не надали допомоги угрупованню, яке гинуло під Іловайськом, і кинули напризволяще війська в Дебальцевому – щоб не було зайвих жертв, страждань, фінансових витрат, і щоб не відбудовувати знову Донецьк і Луганськ.
Численні «стратеги» миру бездоганно переконливі в своїх міркуваннях і нескінченно праві. Кремлівський режим за їхніми словами виглядає зборами дебілів, московські воєначальники – кінченими ідіотами, і Путін – повним дурнем. Вони там на сході не розуміють елементарних речей… І все, що нам потрібно – просто чекати, коли труп ворога пропливе по Москві-річці…
Тільки чи згоден з цією стратегією ворог?.. Навряд чи.
Юрій Касьянов, волонтер