Вистава у парламенті країни. Як шкода, що людей вони не чують

І хто знає, що діється

В нас на Україні?

Т.Г. Шевченка.

Життя важке, у ньому йде жорстока, невгамовна боротьба. На цьому шляху, нашу країну підстерігають суворі випробування в ці роки.

Гіркий розпач, душевні страждання та могильний холод український народ переживає щодня. Знову тривога, немає світла і води, бунтівний час і тяжкий сон. Що нам залишається у цьому житті? Це надія – не те, що колись все зміниться, кошмар закінчиться. Люди чекають миру, спокою, благодаті та божественної справедливості.

Трагедія змученого народу – це платня за довірливість під час виборів. Довіри виявилося більше, бо менше вправляли розум. Жодних питань: «А ви хто такі?» «Слуги» У Зеленського. Люди вам повірили, що буде світ, найкраще життя, запропонували повірити в те, що неможливо перевірити. А зараз ми постійно чуємо тривожні ноти, які звучать у нашому житті. У парламенті постійні вистави точаться, але людей вони не чують. Влада В. Зеленського та А. Єрмака, чи навпаки, ідеальна структура, де всі однакові міністри, парламентарі, прокурори, судді, як і мурахи – один розум на всіх. Сказали тобі: "Колом" - так розвертайся! Суспільство перетворюється на глухонімий натовп. Ще трохи «не можна» від влади і країна перетвориться на військовий табір і всі ходитимуть строєм.

Зла воля «Слуг» В. Зеленського, стефанчуків, гетьманцевих, арахамів та безугловщини чимало вклала сил у наше суспільство, яке породжує бідних та жебраків, а влада узаконила бідність. «Слуга народу » В. Зеленського не має ні душі, ні болю! Коли вони позбавляють людей свободи, правди, волі. Довели велику, багату країну до становища жалюгідної приживалки. Так, ну що ж? І неможливе можливе для «Слуг народу». А так хотілося вірити владі, адже з надією легше жити.

Коли ж кінець страшної війни? Можливий світ. Адже чвари криваві вирішують дипломатичним розумом. За роки війни в країні народжені нові люди, з вольовим характером, патріоти та герої України. Вони керуватимуть країною. Все буде іншим – новим. У демократичній країні буде мир обітований і прекрасний і людський простий .

Ну, то з Богом! Світ наш близький.

Не живем, а тільки ходим
Та згадуєм тиї годи,
Як жили колись. Т.Г. Шевченко.

Журналіст Павло Іллюша