Василь Пелепецький про правові наслідки застосування форс-мажорних обставин

Цивільним кодексом України (ст. 617) передбачена підстава звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок настання непереборної сили. Однак, варто зазначити, що за умови доведення факту настання форс-мажорних обставин з боку позичальника, закон гарантує лише незастосування з боку кредитора штрафних санкцій. Помилковим є твердження про звільнення від виконання основного зобов’язання за договором як на період дії форс-мажорних обставин, так і після його закінчення.

Важливо врахувати визначення умовами договору переліку обставин, що будуть вважатись форс-мажорними, та яким чином сторонам необхідно такі обставини підтвердити. Таким чином, кредитор має право вимагати від позичальника належного виконання взятих на себе зобов’язань як в судовому, так і позасудовому порядку.

Схожі за змістом положення про звільнення від застосування штрафних санкцій також закріплені в Законі України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актах України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Цим законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Василь Пелепецький адвокат фінансової компанії Activitis.