Торгівля з Україною як спосіб спонсорувати терористів

У Кабміні з останніх сил продовжують тримати зв’язок з паралельною реальністю. З Міненергетики, я так розумію, вже не можна спілкуватися без участі екзорциста.

Останній перл. Міністр енергетики та вугільної промисловості І. Насалик: «Ми не торгуємо (з окупованим Донбасом). Йде обмін товарами».

Вражаюче, що український міністр не знає визначення слова «торгівля», куди входить і «обмін товарами».

Але Бог з ними, з визначеннями. Один з головних кабмінівських аргументів, чому не можна окупацію Донбасу назвати окупацією: мовляв, їх підприємства платять податки в український бюджет (очевидно, теж «товарами» – наприклад, ящиками від російських боєприпасів, якщо вже Насалик спростовує наявність грошей в економічних відносинах з ОРДЛО. Так , тоді і в платіжках за комуналку українцям треба виставляти рахунок з урахуванням «натурального обміну» з ОРДЛО: наприклад, 500 грн за холодну-гарячу воду і 4 мішки картоплі за електроенергію. Буде чесно).

А якщо серйозно, то треба відповідати не на запитання, платять вони податки Україні чи ні, а на питання, чи платять вони «податки» терористам.

Правильна відповідь: платять. На сьогодні що в «ДНР», що в «ЛНР» всі підприємства і компанії діляться на 2 категорії: ті, які платять податки і Києву, і терористам, і ті, які платять тільки терористам. Підсумок: найвидатніші «платники податків до українського бюджету» в ОРДЛО – заодно і головні спонсори тероризму. А кошти для спонсорування терористів вони отримують за рахунок торгівлі з Україною. Це факт.

Дмитро Тимчук, народний депутат

Фото “Штаб блокади торгівлі з окупантами“