Розумом-то я розумію, що з західними лівими (навіть якщо виокремити з них комуністів, які явні фашисти) далеко не все просто. Але глибоко в підсвідомості вони все ж стійко асоціюються з рефлексуючими інтелігентами, типу героїв Вуді Аллена, непротівленчеськими захисниками слабких і пригноблених – недарма їх оплоти це Голлівуд і університетські кафедри. Поки не зіткнешся з історіями, подібними останніх виборів в США.
Знаєте, я згоден не брати до уваги те, що говорилося до виборів – надто вже пристрасті були напружені. Але зараз, коли голосування відбулося і результати відомі, як співвідносяться з повагою до демократії заклики до непокори і потоки ненависті до новообраного президента (які, здається, навіть посилюються)? Чим ці біснуваті хулігани краще куклукскланівців або неонаці? Чим срущіе посеред вулиці на портрет Трампа фанатички краще за натовпів ісламістів, що спалюють американські (ізраїльські) прапори?
Ні вже, панове ліві інтелектуали, совість цивілізованого світу, чемпіони толерантності та віртуози політкоректності, нічим ви не краще ідеологів «іржавого пояса». І ваші прихильники нічим не краще реднеків та іншої публіки, яку в душі вважаєте бидлом. І пристойній людині краще триматися від вас подалі – в точності, як і від різноманітних нацистів, расистів та інших гомофобів.
