Галаслива суєтна або кружляння в темряві, серед прикрої порожнечі

Що вберегли ми, що надбали

Щоб дітям в спадок передать?!

Ліна Костенко

Можна собі уявити в який жах прийшов би український народ, якби йому сказали, що через два з гаком роки вони будуть жити як камені серед каменів. Народу кажуть, що влада в турборежимі проводить реформи. Ніякий? Закон про олігархів-це цинічний прагматизм. Поки боротимуться з олігархами олігархом стане президент і його друзі з "кварталу". Кардинальних реформ Ні. У країні застигають соціальні відносини, відчужується людина від влади, яку здобули собі в революціях гідності, з усіма супутніми цьому явищами.

У країні виникає політичний абсолютизм, коли вольове рішення президента, аж ніяк, не вважається економічною доцільністю, матеріальними можливостями, своєчасністю господарських проектів.

Безуглівщина стала суб'єктивно спотвореною відповіддю на питання, яке поставило суспільство перед парламентом і офісом президента. Коли культ однієї людини стане державним насильством.

Президент створює і підтримує у вищих ланках інститутів влади постійну напругу.

З достатнім ступенем регулярності він змінює уряд, міністрів, керівників відомств і регіонів. Ніхто з них не може бути впевнений, що рука царя завтра не зніме його з високої посади. Тому працюють "абияк". У своєму награному дитинстві в. Зеленський може зробити все, що завгодно, іноді з несподіваними наслідками.

Справа вагнерівців, на яку скептично дивилася "Зелена більшість", і раптом, несподівано, в цьому притихлому вирі пролунали голоси правди, голоси розуму.

Парламентська опозиція отримала величезну підтримку від чесних журналістів і величезної кількості патріотів. Хіба ця історія з вагнерівцями могла б спливти при круговому замовчуванні офісу президента? Звичайно ні! Сили революції гідності ще живі, вони діють і працюють. Влада, яка не помічає цих сил і не рахується з ними, може постраждати від цієї патріотичної іскри.

Правління "слуг" нікого не втішило і людям нічого запам'ятати в ньому. За чий гріх послано таке випробування, такий гніт, страх, бідність, смерть, таке полум'я печалі в ці спопеляючі роки правління в. Зеленського.

Пройде час і новій владі, українським патріотам доведеться повертати країну в цивілізований світ.

Не треба правду говорить цвітасто,

Вона сьогодні і проста і страшна

Л. Костенко

Український журналіст Павло Іллюша