Чому доступ ОБСЄ до нашого кордну – злочин
Так щоб завершити обговорення брехні про те, що ОБСЄ щось там зробить на кордоні, і ми проведемо вибори в ОРДЛО. Є такий закон, який не усі в МЗС, Верховній Раді чи в Адміністрації Президента читали – «Про державний кордон України».
Там, серед інших, є стаття 27, частина якої звучить точно ось так: «Охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах покладається на Державну прикордонну службу України, а в повітряному та підводному просторі в межах територіального моря – на Збройні Сили України».
Відзначимо, що спеціальні або будь-які інші місії Організації Безпеки та Співробітництва в Європі, як загалом і інші міжнародні організації в цій статті не згадуються. Отже, місія ОБСЄ, відповідно до Закону України, не може виконувати функцію охорони державного кордону України. Це буде порушенням закону. Хоча президент України і закликає до цього.
Чи можливо президент України наполягає на чомусь іншому? На «доступі» до кордону?
Є ще в цьому Законі і стаття 2. Ось довга цитата з неї: «Захист державного кордону України є невід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів».
Отже і захист, і охорона кордону, по-перше, покладається винятково на українські військові та правоохоронні формування та органи. Ця діяльність є складовою національної безпеки України.
Звідси висновок – якщо на якійсь ділянці кордону українські військові формування та правоохоронні органи не здійснюють покладену на них відповідальність по охороні державного кордону, це свідчить про те, що принцип непорушності кордону не дотримується, і це є загрозою національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.
Таким чином, згода української влади на проведення виборів на території ОРДЛО до встановлення передбаченого Законом режиму контролю над державним кордоном ставить політичне врегулювання перед вирішенням питань безпеки.
Отже, на якій би священній книзі не клявся президент Порошенко, його згода на проведення виборів в ОРДЛО до відновлення принципу непорушності кордону, є нічим іншим, як прямим порушенням декларованого українською владою підходу «безпека перш за все».
Спроба передати функції з охорони чи захисту державного кордону України міжнародній організації є порушенням Закону України, а в разі здійснення цієї дії посадовою особою, на мою скромну думку, має ознаки одного з або кількох злочинів – державної зради, узурпації влади, перевищення службових повноважень, підриву національної безпеки та територіальної цілісності України.
P.S. Не вірите? Тоді ось:
Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про державний кордон України
Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, … а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.