Куди котиться нова судова реформа

Карл Волох, блогер

Як всі знають, рівень виправдувальних вироків в українських судах відчутно відрізняється від цивілізованих країн. Чи може бути ще якесь більш яскраве свідчення відсутності у нас правосуддя? Навряд чи. А тепер скажіть, чи чули ви, що Верховний суд збирав з такої нагоди свій пленум і зумів переломити ситуацію? Ні, звичайно, тому що їм нас…ти.

Всі пам’ятають, який вал беззаконних судових рішень ми мали в країні під час Майдану? Практично, потоптане було право громадян на мирний протест. Суди навіть не намагалися вдавати із себе арбітра між суспільством і владою, звично підігруючи банді злочинців, які керували країною. І немає ніяких сумнівів, що чималу частку відповідальності за вбивства людей на Майдані несе судова гілка влади.

Чи чули ви хоч раз, що Верховний суд з такої нагоди висловив свою позицію? А ось як тільки суспільство через свій законодавчий орган приймає будь-яке рішення, покликане хоч трохи змінити ситуацію в суддівській корпорації (що там вважається страшним порушенням своїх прав), пленуми ВСУ збираються в одну мить. І тут же голосують подання до Конституційного суду, щоб той скасував крамольні норми, які посягають на комфорт небожителів.

Так було з люстрацією, те ж саме відбувається з новою судовою реформою, де суддів ВСУ змушують пройти через горнило атестації, перевірки доброчесності і, що важливо – конкурувати за місця з колегами із вищих судів, які планують розформувати.  І ось тут їм не на…ти.

Точніше, не так. Їм, як і раніше, наплювати на суспільство, на закон і на сором. Але в боротьбі за свої інтереси вони раптово стають дуже пасіонарними і цілеспрямованими. Чим яскраво доводять, що гнати їх потрібно в шию. Не всіх, звичайно. Але багатьох.

А перспектив в КС у вас все одно немає, Ваші Безчестя. Не варто було і ганьбитися.