Тиск на Росію щодо Нормандського формату не мав наслідків
Заява Президента Зеленського про можливість розширення перемовного майданчика. Мова йде про Нормандський формат. Треба віддати належне і попередникам, що ця ідея - вона не нова. Її лобіювали ще за часів Порошенка. Намагаючись зсунути з мертвої точки сам переговорний процес і, відповідно, якимось дипломатичним шляхом натиснути на Російську Федерацію. Які це мало наслідки? Та жодних.
Варто пригадати заяву російської сторони за часів Порошенка, зокрема - Олексія Чеснакова, якого вважають людиною Владислава Суркова.
Він заявив про те, що будь яке розширення Нормандського формату взагалі не має жодного сенсу, тому що Російська Федерація не дасть згоду. Тобто, ми можемо виступати зі своїми «хотєлками», про те, що ми хочемо бачити Сполучені Штати серед перемовників. Але справа у тім, що питання щодо розширення формату перемовників приймається колегіально.
Розуміючи нездійсненість подібного сценарію щодо розширення Нормандського формату, в українській делегації в мінській ТКГ розповіли своє бачення ролі США в переговорному процесі при новій адміністрації президента Джо Байдена.
Так, спікер української делегації Олексій Арестович в ефірі каналу «Україна 24» коментуючи ініціативу Президента України Володимира Зеленського заявив, що такий розвиток подій можливий через повернення посади спеціального представника США по Донбасу. Радник української делегації на Мінських переговорах впевнений, що із залученням США до переговорів щодо Донбасу ці переговори стануть значно результативнішими.
Коментуючи можливість більш активного залучення США в врегулювання конфлікту на Донбасі, посол Франції в Україні Етьєн де Понсен нагадав, що в минулому відбувався «обмін думками» між учасниками Нормандського формату і спеціальним представником Держдепу США по Україні.
Більше того, французька сторона не вважає, що дискусія щодо зміни формату переговорів повністю позбавлена сенсу, але проблема в тому, наскільки Росія сприйме зміну формату і чи захоче вона модифікувати те, що зараз існує.
«В даний момент такого спецпредставника від США немає, але як тільки він з'явиться, ми в Парижі і Берліні будемо раді розглянути такі додаткові шляхи врегулювання. Але наше завдання - все ж знайти рішення ситуації, яка є чисто політичною з усіх боків. Вирішення цієї політичної ситуації залежить в першу чергу від Москви, від Росії», - резюмував де Понсен.
В свою чергу, за інформацією агентства Bloomberg, Сполучені Штати можуть найближчим часом утриматися від санкцій проти німецьких компаній, які причетні до будівництва «Північного потоку-2» по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини. Повідомляється, що Білий дім не бажає конфлікту з Німеччиною з цього приводу. Раніше адміністрація екс-президента США Дональда Трампа збиралася ввести санкції проти тих німецьких компаній. Наприклад, планувалося ввести санкції проти виконавчого директора Nord Stream 2 AG Маттіаса Варніга, давнього знайомого президента Росії Володимира Путіна.
Автор: Дмитро Снєгирьов, історик, співголова Громадської ініціативи "Права Справа", спеціально для Politeka.net